У Рівному відкрили виставку живопису жінок війни

Виставка стала підсумком річного творчого шляху таких авторів робіт: Маргарита Бігун, Тетяна Коташевська, Юлія Місько, Антоніна Лисенко, Тетяна Боровець, Ірина Знахур, Еліна Мовчан, Анна Клепач, Марія Зоря, Софія Опанасюк.

У виставці взяли участь жінки, які зазнали впливу війни — внутрішньо переміщені особи, дружини військових, зниклих безвісти або загиблих. Для багатьох це були перші кроки в живописі, для інших — повернення до творчості. Незважаючи на різний досвід, усіх об’єднало прагнення до зцілення та потреба творити.

Наталя Серветник — художниця, ілюстраторка та викладачка акварельного живопису й олійної пастелі зазначає:

«Ця виставка — підсумок річної праці. Я намагаюся підбирати теми, які близькі кожному: природа, весна, світло, краса. Роботи мають бути не лише технічно виконаними, а й емоційно теплими. Особливо вдячна бібліотеці — завдяки їхнім рамкам зі склом експозиція має професійний вигляд. Ми дуже задоволені співпрацею».

Заняття, які Наталя проводить у Гончаренко центрі, мають не лише навчальну, а й терапевтичну мету. Курс працює щосуботи вже понад рік.

«Я бачу, як мої учениці змінюються — їхні очі сяють, коли бачать результат своєї роботи. Виставка — це момент, коли ти отримуєш “вітамін” позитивних відгуків. Це надихає й дає сили рухатись далі», — додає Наталя.

Руслана Броновицька, директорка Гончаренко центру в Рівному, пояснює:

«Наш центр — це простір безкоштовної освіти та культури для всіх охочих. Рік тому ми започаткували курс “Акварельний живопис з Наталією Серветник” для жінок, які постраждали від війни: ВПО, дружин військових, зниклих безвісти або загиблих. Арт-терапія виявилася надзвичайно ефективною. Жінки відкривають себе заново через мистецтво. Виставка — це лише 10% робіт, створених за рік. Ми раді бачити, як учасниці розквітають — хтось поступово, хтось дуже стрімко. Курс триває й далі, і ми запрошуємо нових учасниць — тих, хто прагне творчості, підтримки та змін».

Заняття іноді проводили й інші художниці — Анастасія Мельник і Анастасія Мельник-Меньковська, які пропонували нові ідеї та свіжі теми для творчості.

Мета проєкту — не лише навчити малювати, а й створити простір довіри, натхнення та взаємопідтримки. Учасниці вже планують нові роботи, а організатори — майбутні виставки.

«Мистецтво має бути серед людей. Якщо хоча б кілька робіт наших дівчат прикрасять кав’ярню чи бібліотеку — це вже перемога. Все, що дарує радість і любов, має сенс», — підсумовує Наталя.