Як на Київщині шанують рівненських волонтерів, які загинули, рятуючи людей з окупації

У селі Мирча на Київщині у серпні 2022 році відкрили пам’ятний знак на честь двох рівнян — Михайла Супруна та Сергія Ільчука, які загинули, рятуючи цивільних із-під обстрілів у березні 2022 року. Тепер це місце пам’яті тих, хто за кермом звичайного буса віз до людей хліб, ліки й надію — і заплатив за це найвищу ціну.

Михайло Супрун, 40-річний батько сімох дітей, вивіз з небезпечної зони понад 30 людей. Але та поїздка 11 березня 2022 року стала останньою...

Його дружина Оксана згадує: «Він не міг сказати "ні". Навіть коли було страшно — він повертався за дітьми».

Поруч у тому ж гуманітарному рейсі був Сергій Ільчук із Рівного. Будівельник за фахом, батько шістьох дітей, він уже евакуював сотні людей із гарячих точок.

Староста Мирчанського старостинського округу Тетяна Машина пригадує, що про цю евакуацію домовились завчасно. Чоловіки раніше вивозили з Мирчі жителів Бородянки, які тікали від обстрілів свого міста. Але згодом зникла електроенергія, мобільний зв'язок, а в населений пункт увійшли росіяни. Попередити волонтерів просто не змогли...

Автівки потрапили під обстріл — Сергія поранили, але йому пощастило дістатися до лікарні. Автівку Михайла розстріляли, а потім вкинули в середину кілька гранат. Тіло пролежало в спаленому автомобілі аж до 30 березня, лише після деокупації місцеві змогли поховати останки.

"Неподалік того місця росіяни облаштували пропускний пункт. Це було так боляче і страшно щоразу проходити повз. Адже знала, що там мої земляки, звідки я родом, там хлопці, які попри все, попри страх їхали рятувати людей", — пригадує місцева жителька Світлана.

На жаль, Сергій помер у лікарні в середині березня... А Михайла перепоховали на батьківщині на початку квітня...

В серпні 2022 року на місці, де були розстріляні автівки з червоними хрестами та написами «евакуація», на в'їзді в Мирчу місцеві встановили пам'ятний знак на честь Михайла та Сергія. Відкривали його сини загиблих...

Тут завжди є квіти, а щороку 11 березня вшановують світлих рятівників людей у біді... Щороку тут збираються люди. Приносять квіти, ставлять свічки, згадують. Бо це не просто імена. Це історії про любов до життя і до людей, які залишаються навіть після смерті.

Меморіал у Мирчі — це не лише пам’ятник. Це голос вдячності від людей, яких вони врятували, і заклик пам’ятати про справжніх героїв. Тих, хто не носив зброї, але боровся за життя — кермом, хлібом, людяністю.