У Рівному представили "Золоті м’ячі" легенд українського футболу

І ось через роки ці трофеї вперше були представлені разом для публіки в Рівному.

Виставка "Золоті м'ячі легенд" вже в перший день зібрала сотні вболівальників на Театральній площі. Адже кожен із трьох лауреатів став символом своєї епохи. Побачити їхні нагороди на власні очі — нагода, яка трапляється нечасто навіть у столиці. А для Рівного — це взагалі подія, що стала історичною.

Серед відвідувачів — 17-річний Ілля, нападник місцевої молодіжної футбольної команди. Його надихають не лише Шевченко та Бєланов, а й сучасні українські гравці, які виступають у топових європейських клубах. Каже, що переглядає матчі чемпіонату Англії й особливо стежить за виступами українців у «Челсі» та «Жироні». Але коли чує про Шевченка, — очі світяться.

«Я ще не народився, коли він отримав “Золотий м’яч”, але переглядав його голи на YouTube. Він для мене — легенда. Я мрію хоча б на крок наблизитися до рівня таких гравців. Побачити трофей, який тримали в руках ті, кого ти вважаєш ідеалом, — це надихає по-справжньому».

Ілля вже кілька років грає у футбол, має свої мрії, але також усвідомлює важливість історії:

«Сьогодні ми дивимось на Мудрика чи Трубіна, а тоді — наші хлопці вже писали історію футболу. Це круто знати, що в України є така спадщина. Хочеться її продовжувати».

Поруч стоїть пан Віктор — вболівальник із багаторічним стажем. Його улюбленцем був Блохін. Швидкість, інтелект, стиль — усе в одному гравцеві. Він згадує, як у Польщі та Чехії захоплено говорили про Блохіна, називали його «живим реактивним рухом». Для нього — це не просто футбол. Це час, коли гордість за українських гравців виходила за межі стадіону.

Футбольний ентузіаст Микола пам’ятає той день, коли у журналі прочитав про здобуття Шевченком «Золотого м’яча». Для нього це була не просто новина — це була гордість. Бо тоді, на початку 2000-х, вся Європа заговорила про українця, який досяг найвищого визнання. Такі моменти творять історію не менше, ніж великі політичні події.

Виставка у Рівному триватиме два дні — 17 та 18 червня. Її локація — Театральна площа — була обрана невипадково. Саме тут щодня проходять сотні людей, аби кожен з них міг зупинитися, згадати і, можливо, вперше дізнатися, що українці були найкращими у світі задовго до нинішніх трансферів і гучних заголовків у спортивній пресі.

Після Рівного виставка вирушить до Луцька. Організатори кажуть: головна мета — не лише показати трофеї, а й нагадати молодому поколінню, що героїв треба знати. На полі. У спорті. У житті. І надихатися ними — щодня.