Щороку на третій день після Великодня українці збираються біля урочища Гурби, щоб вшанувати пам’ять повстанців, які загинули у одному з наймасштабніших боїв Української повстанської армії. Минуло вже 82 роки від тих подій, однак історія Гурбинського бою досі залишається предметом досліджень і викликає значний інтерес.
Цікаві факти з історії битви опублікував голова Рівненської обласної ради Андрій Карауш.
Бій, що став найбільшим протистоянням УПА та НКВС
Бій під Гурбами, що тривав із 21 по 25 квітня 1944 року, вважається найбільшим протистоянням між загонами УПА та внутрішніми військами НКВС. Події розгорталися на території сучасних Рівненської та Тернопільської областей, охоплюючи великі лісові масиви поблизу урочища Гурби.
Кількість учасників і перевага сил НКВС
Точна кількість учасників бою й досі невідома. За оцінками істориків, у складі УПА воювали від трьох з половиною до п’яти тисяч повстанців. Натомість сили НКВС значно переважали — щонайменше утричі, а за окремими даними навіть у сім разів. Радянські війська були краще оснащені та мали підтримку авіації.
Кременецька операція і мета оточення
У документах НКВС ці події фігурують під назвою Кременецька операція. Основною метою було повне знищення повстанських підрозділів шляхом оточення та поступового звуження кільця в лісах. Бій відбувався у період, коли загони УПА здійснювали перехід через лінії фронту, а розбиті німецькі частини вже не становили для них загрози.
ФОТО: Telegram-канал Андрія Карауша
Втрати та результати бою
Втрати обох сторін залишаються предметом дискусій. Йдеться про кілька сотень загиблих як серед повстанців, так і серед радянських військових, однак точні цифри різняться залежно від джерел. Завершився бій тактичною перемогою військ НКВС, однак українським повстанцям вдалося прорвати оточення та уникнути повного знищення.
Трагедія цивільного населення
Після бойових дій радянські підрозділи спалили навколишні села Гурби та Антонівці, а місцевих жителів примусово вивезли. Ці події стали трагічною сторінкою для цивільного населення регіону.
Пантеон Слави і пам’ять про героїв
Сьогодні на місці бою діє Пантеон Слави Героїв Гурбинського бою. Його заклали у 2006 році, а вже згодом там перепоховали знайдені рештки повстанців та освятили пам’ятні символи. У наступні роки пошукові роботи тривали, і до меморіалу додавали нові імена загиблих.
Пошук імен та історична пам’ять
Станом на 2024 рік вдалося встановити імена 283 повстанців, які загинули у цьому бою. Водночас історики та пошуковці продовжують роботу, щоб відновити максимально повний список учасників і вшанувати кожного з них.
Бій під Гурбами залишається одним із символів боротьби українців за незалежність і нагадує про складні та трагічні сторінки історії, які формують національну пам’ять і сьогодні.
