Місту доведеться економити
Економічна криза, спад виробництва та скорочення робочих місць позначились й у головному фінансовому документі. Депутати Рівнеради спробували оптимізувати головний кошторис міста і знайти нові джерела надходжень.
Бюджет 2009 року обіцяє бути біднішим за минулорічний. Дається взнаки вплив економічної кризи. Малий та середній бізнес оптимізує витрати, згортаються малоприбуткові проекти, скорочуються витрати, призупинені проекти, які планувалось розпочати. Усе це призводить до скорочення надходжень до бюджету.
Не доводиться сподіватись й на збільшення надходжень від оренди, у тому числі й комунального майна. Наприклад, деякі орендарі покинули комунальне приміщення на вул.Поштовій, 2. Тепер ці площі порожні, а отже не буде надходжень до міської скарбниці й від їх оренди.
Значна частина надходжень до міського бюджету залежить від економічної ситуації на хімічному гіганті — ВАТ “Рівнеазот”, де працюють кілька тисяч рівнян, які сплачують податки також до місцевої скарбниці. Якщо підприємство скорочуватиме виробництво, потік надходжень пересихатиме і навряд чи знайдуться резерви, здатні компенсувати втрату.
Звісно, міські обранці вишукують нові джерела надходжень. Чого варта ідея зробити проїзд центром міста платним. Хоча, навіть якщо за проїзд платитиме хоча б половина тих, хто сьогодні їздить центральною вулицею “на халяву”, все одно це не вирішить проблеми. Та як каже народна мудрість, копієчка до копієчки…
Минулоріч міський бюджет вдалося значно перевиконати. Сподіваються міські обранці на перевиконання й у 2009 році, але й заклали в головний кошторис депутати майже мінімальні цифри. Перевиконання, імовірно, буде, але вже не таке, як хотілось би. Тому доведеться згадати слова генсека ЦК КПРС Леоніда Брежнєва про те, що “економіка має бути економною”. Цьогоріч цей вираз буде актуальним.
Обласні депутати згадали про село
Бюджет області зріс на кілька мільйонів, менше цьогоріч доведеться брати й з державної скарбниці. Однак навряд чи є достатньо підстав для повного оптимізму.
Основна бюджетна цифра Рівненської області у порівнянні з минулим роком зросла на 106 мільйонів 334 тисячі гривень. Але зросла й видаткова частина на 105 мільйонів 713 тисяч. Таким чином, область, так би мовити, у плюсі на цілих 621 тисячу українських грошових одиниць. Для Рівненщини це все одно, що крапля в морі. А ще якщо врахувати минулорічну інфляцію, то картина виходить зовсім не райдужна.
Та не все так погано у нашому королівстві. Ні для кого не секрет, що Рівненська область дотаційна. Минулорічний кошторис Рівненщини більш ніж на 58 відсотків складався з субвенцій. У 2009 році ця цифра має не перевищувати 56.
Нарешті обласні обранці звернули увагу, що наш регіон у першу чергу аграрний, а врожаї на селі з року в рік зростають. Тому новацією в нинішньому фінансовому документі є графа “сільське і лісове господарство, рибне господарство та мисливство”, на яке виділили трохи більше трьох відсотків бюджету. Звісно, це не астрономічна сума, але краще, ніж нічого.
У новому бюджеті вдесятеро зменшено заплановані доходи від операцій з капіталом. Звісно, в ситуації, коли грошей, що називається, “впритик”, не доводиться сподіватись на те, що можна буде розмістити вільні кошти, скажімо, на короткостроковий депозит. Тим більше в нинішній непевній фінансовій ситуації.
Прийняли бюджет області обласні обранці без особливих суперечок. Мабуть, розуміючи, що не варто таки ділити шкуру ще не вбитого ведмедя.
Пороху в порохівницях усе менше…
Одним з обов’язкових пунктів у будь-якому бюджеті є резервний фонд. Закладають гроші туди, як то кажуть, “на чорний день”. Але цьогоріч резервний фонд обласного бюджету Рівненщини суттєво обмілів…
— Резервний фонд — це такий собі “недоторканний запас”, який обласна рада може використовувати лише у разі надзвичайних ситуацій: коли, не дай Боже, стається якесь стихійне лихо чи сильна негода, — розповів голова Рівненської облради Олександр ДАНИЛЬЧУК. — На які саме об’єкти спрямувати ці кошти, вирішує обласна адміністрація, а обласна рада це має погодити на сесії. Минулого року, наприклад, з резервного фонду ми використали в межах 100 тисяч гривень.
Але варто зазначати, що торік у резерві обласного бюджету знаходилось 1 мільйон 750 тисяч гривень. Тоді як цьогоріч лише… 311 тисяч.
Постає питання: в разі справжнього стихійного лиха, яке, на щастя, у 2008 році менше зачепило Рівненську область, чи вистачить 300 тисяч для ліквідації його наслідків? Можна, звісно, надіятись на державні дотації. Але при нинішній відсутності поповнення державної казни важко уявити, що там знайдуться такі мільйони, які потрібні були на ліквідацію наслідків “природних катаклізмів” улітку минулого року…
А дороги не постраждали…
Скільки б не сперечалися з приводу витрат на ту чи іншу галузь, безперечно, актуальним лишається будівництво доріг. Час непомітно, але жорстоко спливає: не встигнемо зогледітись — аж тут і Євро. Але чи зможуть футбольні фанати всього світу “помилуватися” нашими дорогами? Чи набиватимуть синці на сідницях, підскакуючи на наших вітчизняних ямах?
Цьогоріч влада, піклуючись про засилля іноземних туристів за найближчі три роки, передбачила в обласному бюджеті більше 21 мільйона гривень. На поточний ремонт комунальних доріг. Як зазначає начальник Служби автомобільних доріг у Рівненській області Юрій БОГДАНОВИЧ, це не гірше ніж у минулому році.
Крім того, за його словами, і ця сума може набагато змінитися, якщо ж транспортний податок таки підвищать (сьогодні таку можливість жваво обговорюють у законодавчих колах). Саме завдяки транспортному податку область має можливість фінансувати розбудову комунальних доріг у повному, майже у повному обсязі…
Доля доріг державного значення поки що менш конкретизована. Хоча пан Богданович запевняє, що вже 23 лютого відбудеться засідання у Міністерстві транспорту України. Він має надію, що за його результатами Рівненщина отримає не мало не багато — 137 мільйонів гривень. Такі кошти попередньо передбачаються на розбудову траси Ковель – Київ (у бік Житомира).
Окремим “дорожнім” аспектом лишається будівництво доріг за рахунок Європейського банку реконструкцій і розвитку.
— Турки (мається на увазі турецька фірма “ОНУР”, що ремонтує відрізок траси Київ-Чоп від Рівного до Корця – ред.) пообіцяли: до кінця 2009 року будуть завершені усі роботи, — з надією розповідає Юрій Богданович. — А вже в 2010 році буде введена в експлуатацію частина траси від Грушвиці до Бродів, де працює компанія “Тодіні”. Я думаю, на початок 2010 року ми вже матимемо стовідсотково відремонтовану частину траси Київ-Чоп, що пролягає у нашій області.
Згадав начальник Служби автомобільних доріг у Рівненській області і про, м’яко кажучи, ненайякіснішу трасу від обласного центру до сусіднього Луцька. На його думку, у держбюджеті обов’язково знайдуться 110 мільйонів гривень на її ремонт.
Що ж, чи підтвердиться оптимізм пана Богдановича можливостями державного “кризового” бюджету — стане відомо вже незабаром…
З ПЕРШИХ ВУСТ
Сергій ВАСИЛЬЧУК,
заступник міського голови Рівного з питань економіки:
— Цей бюджет ми формували майже два місяці. Він сформований нормально. Позитивні речі, які починали в попередні роки, ми продовжуємо. Більше, ніж минулого року, виділили на капітальні ремонти покрівель та ліфтів, 100 тисяч гривень — на дитячі майданчики, три мільйони — на дворові території.
Бюджет менший за рахунок менших субвенцій з Держбюджету. Державні програми, на жаль, цього року не працюють. Але всі місцеві програми затверджені на рівні минулого року, а то й більше. Головне, щоб економіка працювала стабільно, тоді й бюджет наповнюватиметься і будуть профінансовані всі видатки. Ми передбачили видатки повністю на зарплату й енергоносії. Але “чудові” рішення нашого державного керівництва, наприклад, зміна вартості газу “заднім числом”, можуть розбалансувати бюджет. Нині міський бюджет збалансований, він базується на реальних показниках. Що буде далі, якою буде державна політика, важко сказати. Добре, що маємо ще залишки з минулого року — 37 мільйонів гривень. Вони підуть на всі галузі, багато — на комуналку.
Микола ЗАХАРУК,
голова постійної комісії Рівнеради з питань економічного розвитку, промисловості, інвестицій та підтримки підприємництва:
— Реалістичний, оптимістичний бюджет, дай Боже його виконати. Є думки, що це буде тяжко. Але я оптиміст і не втрачаю надії. Щодо інвестиційної та програми підтримки малого підприємництва, усе прийнято в межах не менших, ніж торік. За що ми й боролися. Отримати щось більше, ніж минулого року, буде важко. У цих програмах нічого нового немає, заходи такі ж, як і минулого року. Спільні програми з ПРООН теж фінансуватимуться у межах минулого року. Хоч вони щороку зменшують фінансування. ООН вважає нас розвинутою країною і тому виділяє менше коштів на спільні програми. Основне ж завдання на цей рік — втримати комунальне господарство та зарплату бюджетникам.
Віталій НОВАК,
начальник управління освіти Рівненського міськвиконкому:
— Захищені статті бюджету будуть профінансовані в повному обсязі. Зарплатня передбачена з усіма основними надбавками. Позитивна відмінність, порівняно з минулим роком, у тому, що повністю профінансована позашкільна освіта. Але маємо недофінансування на енергоносії, майже 900 тисяч. Схожа ситуація щороку практикується. Адже тарифи будуть переглядатися, та й застосування енергозберігаючих технологій дозволить нам увійти в заплановану суму. Повністю передбачили кошти на харчування в школах та дитсадках, медикаменти, допомоги сиротам, оздоровлення. Гірше стоїть питання із капітальними видатками, які заплановані в бюджеті. Запланували лише 300 тисяч на капітальні придбання. Ці гроші підуть на відкриття нових груп у дитсадках та забезпечення нормальних умов перебування в школах першачків. Немає коштів на поточні ремонти. У цьому році виділили 5 мільйонів гривень на продовження будівництва ЗОШ №14, це більше, ніж торік. Сподіваємося, що з допомогою обласного бюджету цього року здамо її першу чергу. Виділили гроші й на добудову НВК “Престиж”. У цілому бюджетом задоволений. Маю надію, що у разі виникнення нагальних потреб знайдемо порозуміння з депутатським корпусом і проблеми знімемо. З бюджетних залишків на освіту виділили небагато — близько 300 тисяч на реконструкції будівель. Але ці об’єкти будуть профінансовані першочергово, бо гроші вже є.
Сергій ПАЛАДІЙЧУК,
голова постійної комісії Рівнеради з питань бюджету, фінансів та управління комунальною власністю:
— У цілому бюджет складений за показниками, які суттєво не відрізняються від 2008 року. Якщо торік планували отримати майже 430 мільйонів, то цього року — 480. Щоправда, виконання минулого року було 530 мільйонів. Більшість галузей фінансуються на рівні минулорічних видатків. Незначні збільшення є на галузі охорони здоров’я та житлово-комунального господарства. Загальне ж скорочення йде за рахунок зменшення дотації з Державного бюджету. Позитивні тенденції року: передбачили гроші на ЗОШ №14, НВК “Престиж”, ремонт деяких закладів охорони здоров’я, реконструкцію Міського будинку культури, обладнання міста засобами обліку тепла. Передбачили досить цікаву програму реконструкції парку культури та відпочинку ім. Т.Шевченка. Цікаве нововведення щодо інженерних мереж, зокрема колекторів і каналізацій. Дуже важливо й те, що ми плануємо на попередньому рівні залишити фінансування оздоблення та облаштування міста, а також ремонт дахів та житла.
Ольга СМОЛЯРЧУК,
голова постійної комісії Рівнеради з питань охорони здоров’я, материнства і дитинства та соціального захисту населення:
— На охорону здоров’я сума виділена практично така ж сама, як і минулого року. Але враховуючи зростання цін удвічі-втричі, подорожчання продуктів тощо, цього недостатньо. Профінансували, як і торік, зарплату й енергоносії в повному обсязі. Але невідомо, як змінюватимуться тарифи і чи вистачить цих коштів. Збільшилася сума на один ліжко/день на лікування та харчування. Наприклад, минулого року на харчування одного хворого виділяли на день одну гривню, то цього року — півтори. На ліки виділяли півтори гривні, а цього року — дві. Це сума просто смішна. У таких умовах неможливо виконати норму закону про безкоштовну медицину. Минулого року вперше виплачували оздоровчі медикам, а цього року — ні. Зарплата профінансована, але без надбавок. Хоч ми й не сподівалися, але нам передбачили гроші на укріплення фасаду інфекційного відділення міської лікарні, бо там велика тріщина. Добре, що в такий скрутний період маємо фінансування, і воно не є гіршим минулорічного.
Михайло СТИЧИШИН,
начальник управління охорони здоров’я Рівненського міськвиконкому:
— Якщо порівнювати з минулим роком, то цей бюджет не гірший. У цифрах він навіть кращий. Місто відшукало резерви та виділило на медицину на три мільйони гривень більше, ніж контрольна цифра Мінфіну. Але зважаючи на те, що вдвічі зросли ціни на медикаменти, то оптимізму немає. Цього року краще будуть забезпечені хворі на цукровий діабет. Виділили кошти на швидку допомогу, щоб виїжджала і надавала першу допомогу. Постаралися перенацілити на пільгові категорії ті невеликі гроші, які нам виділили.
Микола ТАРАСЮК,
голова постійної комісії Рівнеради з питань міського господарства, екології, транспорту та зв’язку:
— Матимемо менше коштів, бо сьогодні складна фінансова ситуація. Ми не знаємо, чи буде виконана доходна частина цьогорічного бюджету. Комуналка фінансується з другого кошика. Пообіцяли нам, що за рахунок бюджету розвитку придбають нову техніку міським ЖКП — трактори з причепами, якими вивозитимуть сміття та тверді побутові відходи. Однак бюджет недостатньо великий, щоб задовольнити всі потреби житлово-комунальної сфери. Менше коштів виділили на благоустрій, зменшені капітальні видатки.
Василь ХАРКОВЕЦЬ,
голова постійної комісії Рівнеради з питань науки, освіти, культури, духовного відродження, молоді, спорту, зв’язків з громадськими об’єднаннями та ЗМІ:
— Ми очікували гірший бюджет, ніж він є. Щодо освіти не враховані капітальні видатки, але основні статті передбачені повністю. Те ж саме стосується й культури. На розвиток інших галузей гуманітарної сфери щороку ми маємо проблеми з коштами. Але є інші статті надходжень і можливість наповнювати спецфонди та прожити рік нормально, але за умови, що не буде серйозних потрясінь.
Віра КОБИЛЯНСЬКА,
голова постійної комісії облради з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства:
— Для медицини це, звісно, дуже малий бюджет. Адже охорона здоров’я найбільш фінансово затратна галузь.
Депутати, на щастя, все-таки проголосували за збільшення видатків на медицину. Будемо намагатись закрити повністю потреби на заробітну плату, енергоносії, харчування та медикаменти. Але на фоні того, що вартість ліків в Україні тенденційно зростає, то потрібно буде набагато більше коштів. Про закупівлю обладнання я взагалі мовчу…
Стосовно держбюджету також стоїть питання добудови онкодиспансеру. Від імені усіх фракцій ми вже надсилали звернення до нардепів від Рівненщини посприяти вирішенню цієї проблеми. Ось і Леонід Кравчук під час свого приїзду до Острога теж обіцяв допомогти. Тому на 2009 рік з капітального будівництва онкодиспансер для нас — найголовніший.
Олександр СЕРГІЄНКО,
начальник управління житлово-комунального господарства РОДА:
— На жаль, поки що на програми ЖКГ ніяких коштів виділено не було. Лише на комунальні дороги заплановано витратити більше 21 мільйона гривень. Але досі не визначено, хто буде розпорядником цих коштів. Минулого року це було управління капітального будівництва.
Микола КУЧЕРУК,
голова постійної комісії облради з питань розвитку підприємництва та залучення інвестицій:
— Цьогорічний обласний бюджет доволі напружений. Але, я думаю, його вдасться виконати, якщо люди, які причетні до бюджету, будуть у тісній співпраці. Для цього не варто нарікати лише на державу, владу та державний бюджет. Слід комплексно вирішувати проблеми на місцях. Перейматися проблемами та турботами місцевих підприємств, які й поповнюють обласний бюджет. Адже будь-яке їх простоювання — це втрати податків, сплат і таке інше.
Володимир ВАРФАЛЮК,
голова постійної комісії облради з питань аграрної політики, земельних відносин та розвитку села:
— Я думаю, обласний бюджет повинен наповнитись, головним чином тоді, коли ми щось ревізуємо. От, наприклад, на часі — продаж аеропорту. Виручені 72 мільйони могли б направити на соціальні потреби.
На жаль, на сільськогосподарські програми ніяких коштів не виділено. Вони практично зупинені. Лише на програму компенсації придбаного насіння управлінню агропромислового комплексу РОДА, як розпоряднику коштів, виділили 40 тисяч гривень. Але маю надію, що вже на найближчій сесії облради, яка має відбутися у березні, відкоригуємо бюджет і повернемось до потреб сільського господарства.
Ігор ЯКУБЕЦЬ,
начальник управління праці та соціального захисту населення РОДА:
— Цьогоріч на соцзахист виділили більше коштів, ніж у минулому. Тобто соціально захищені статті бюджету будуть профінансовані в повному обсязі. Державних субвенцій у цьому році нам виділили більше 100 мільйонів гривень. Щодо пільг, то отримали ми чималі суми й на тверде паливо — 37 мільйонів гривень, і на транспорт — 23 мільйони.
Крім того, зросли й розміри державних соціальних допомог. Якщо торік загальна їх цифра становила 27 мільйонів гривень, то нині — 42 мільйони.
