Кількість заходів, їх різноманітність та масовість не могла не здивувати. Треба віддати належне і владі міста (не все ж її критикувати, а в цьому випадку варто і похвалити), і гарній погоді і самим рівнянам, які досить активно самі собі творили свято (і це дуже правильно).
Вельми цікавим виявився всеукраїнський ковальський фестиваль, який, до речі, організувала… жінка. У ньому було багато ковалів зі сходу, які разом зі своїми західними колегами кували «Металеве серце України». Це політики в нас ніяк не можуть поділити владу та гроші. А прості трударі завжди знайдуть спільну мову. Їм нема нічого ділити, але є чим ділитись: майстерністю та хистом. Дуже показово, що основа композиції була виконана саме майстрами з Донбасу.
Як завжди різноманітною, яскравою та «широкою» була «Алея майстрів».
Цікавою була вулична інсталяція «Рівне 30-х років» зі старими фото, меблями і різними побутовими предметами. Фото в повний зріст дозволяли відчути себе наче поряд з тодішніми рівнянами, але вже на сучасних вулицях.
Але особливо вразило дефіле у вишиванках простих рівнян. Дуже цікава ідея і форма втілення. Захід виявився настільки затребуваним та масовим, що довелось значно продовжити його в часі. Стільки щирих та сяючих посмішок я давненько не бачив! Це був мегатонний виплеск позитивної енергії, який надовго заряджає більшість навкруги. Аж самому захотілось придбати вишиванку, якої поки що не маю. По цій події готується окремий матеріал та фотофільм, в який увійде близько 200 фото.
Також неочікувано цікавою, масовою, яскравою та різноманітною виявилась і святкова хода рівнян. Було що показати і на що подивитись.
Пропоную не офіційний фотозвіт про святкування Дня Незалежності та Дня міста в Рівному, а авторський погляд на чарівні миті свята, місцями з гумором, сподіваюсь добрим…
Мирне свято
На свято з бабусею
Вуличний боді-арт (точніше фейс-арт)
Якщо яскраво – то вже по повній!
Нехай стоїть – а я на свято!
Ось і флагштоки пригодились ще до чогось..
«Красуня в червоному»
Фотосесія на «алеї майстрів»
Свята хочуть усі
І злиденні, і багаті, і хворі, і здорові…
«Чупа-чупс відпочиває!»
«Льодяники»-лизунці з дитинства… ще виявляється роблять – майже ексклюзив…
«Червоне – то любов, а чорне – то журба»
Пані артистка втомилась і відпочиває… (правда, це порушення європейського законодавства – добре, що ми ще не доросли…)
«А казали що в капусті…, виявляється – у гарбузі!»
Картина з бурштином (на відповідній виставці)
«На свята – і кава сама прийшла»
Оце жокей! А де ж його конячка..? Чи він дзьобнув коньячка…
Чай також не відстав
«Ну нема в чайнику водички – на хоч шарик…»
«І як це в неї так гарно виходить – може зблизька зрозумію!»
(концерт біля драмтеатру)
«Вдалий жарт дядька-коваля»
З фестивалю «Металеве серце України»: слово має головний коваль свята з Донбасу біля вже завершеного серця. Він же і зробив основу композиції. До речі, дядько не тільки з козацькими вусами, а ще й з «оселедцем».
Металеве серце «Донецьк-Рівне» (важить біля 2-3 кг)
(Страшний сон деяких політиків з обох боків: народ їх нагороджує такими «медальками», щоб пам’ятали, де вони і для чого…)
«Ковалі – люди серйозні, краще – не чіпати…»
«Металева влада України»
Непоганий символ та втілення, як то кажуть – по суті; хлопці-ковалі – вони з гумором.
«Пам’ять на все життя: тримали справжні автомати!»
Близнята з бійцями розвідувальної роти, що виступали на Дні міста.
Так труба з військового оркестру «бачить» свято
Виступ військових оркестрів знімали всі і всім
А подивіться, який манікюр у пані – точно в тон її гаджету, чи, може, навпаки – гаджет куплявся під манікюр?
«Зустріч: так цікаво побувати в 30-х!»
Вулична інсталяція «Рівне 30-х»
«Нове Рівне в старому дзеркалі»
«Разом з прабабусею вулицями Рівного…»
Це не просто гарна дівчина в червоному – мама фотографує її на фоні фото з її прабабусею (про що випадково почув з їх розмови в момент фотографування). Дуже чуттєве та ліричне фото, не кожному таке випадає…
«Ущипніть мене – це, мабуть, сон: я в центрі, у вишиванці, та й ще з такими красивими дівчатами!»
Із дефіле рівнян у вишиванках.
Ну дуже креативні колясочки!
Святкова хода рівнян: перші персональні авто в одну мамо- чи татосилу…
Перший «персональний» на самостійному ходу
«Хвацький козачок»
Повна екіпіровка, от тільки чоботя в тата кращі…
«Не пей»? – Ну явно не козацька реклама!
«От коняку відкормили бісові діти! Доводиться з воза залазить!»
«Втомилась, бідолага…»
В очікуванні святкової ходи
“І чого це сонце так палить…!”
Замість парасоль у хід пішли і хустинки, і навіть бубни…
«Краса – страшна сила»
Якщо це так – то перед нами наймогутніший підрозділ. І подивіться на ніжки – як граційно виконана команда «струнко».
І завершальна частина свята – салют!
