Для більшості професія клоуна – це щось несерйозне. Такий собі розмальований дивак, який постійно усміхається і намагається розсмішити інших. Але насправді професійний клоун – це велика праця і, звісно, талант.
Так вважає один з найпопулярніших рівненських клоунів Боба, якого звати Павло Дмитришин. Хлопець вже більше п’яти років освоює цю професію, і звичайно ж знає безліч секретів чарівного мистецтва клоунади. Нині, і його дружина Анна поповнила ряди веселих клоунів.
Самі ж жителі міста вже добре знають розважливих клоунів Бобу, Нюрку та Бім-Бома. Вони стали справжніми улюбленцями малечі.
Дорослі замовляють лікарів
Павло розповідає, що мрія стати артистом з’явилась ще в дитинстві. Відтак, обрав спеціальність режисера драматичного театру. Саме там його «спіймала» професія клоуна.
– Так вийшло, що одного разу однокурсниця, яка працювала клоуном, попросила мене її підмінити. Я погодився. Через деякий час мені почали телефонувати клієнти, запрошували прийти до них на свята. То ж тепер майже щодня маю по декілька замовлень – корпоративи, дні народження, дитячі свята.
Утім, такий насичений графік зовсім не втомлює, а навпаки додає позитиву та сил створювати щось нове, аби знову і знову дивувати не лише дітей, а й дорослих, які, між іншим, на свої дорослі свята частенько замовляють веселих артистів.
– Нині найбільшою популярністю користуються актори-лікарі. Вони приходять на свято і починають влаштовувати різного роду конкурси, лікувати пацієнтів, встановлювати діагнози, записувати історії хвороб, пригощати коктейлями зі шприців, – каже Павло. – Радощам такого заходу немає меж. І це добре, адже у житті кожної людини, навіть дуже поважної має бути місце сміху. Головне тут – вміти розслаблятись.
Проте, творчі експерименти та надбання рівненських клоунів на цьому не закінчуються. У своєму арсеналі вони мають безліч запасів – шоу гігантських мильних бульбашок, у яких може поміститись не лише людина, а й автомобіль, незвичні фокуси, яких можна навчитись та дивувати знайомих, і, звичайно ж, улюбленці дітей Мальвіна, Буратіно та інші казкові герої.
Клоуни не можуть без дітей
На думку Павла, невід’ємною частиною роботи клоуна є любов до дітей. Адже вони вірять у казку та вміють по-справжньому радіти. Разом з тим, у планах сім’ї Дмитришиних народити та виховати як мінімум троє власних діток.
– Клоуну дуже важко без дітей. Страшно навіть уявити, як це залишитись без їхньої уваги та дитячої безпосередньості, — каже Павло. – Навіть під час медового місяця, коли ми з дружиною відпочивали на морі, нам не вистачало дитячого сміху, їхніх радощів. Дуже хотілося погратись з дітьми. Тому ми вирішили вийти на вулицю і влаштувати невеличке свято мильних бульбашок. І навіть зараз мене дуже часто можна побачити у місті на ходулях та з бульбашками.
Утім, робота клоуна вимагає неабияк зусиль. Адже тут важливо сподобатись маленькому глядачеві, бо діти не люблять фальшу.
Хлопець розповідає, що за роки своєї роботи вже має певні спостереження. Приміром, за ім’ям дитини можна визначити її характер. Хлопчики, які мають ім’я Дмитро, дуже активні та непосидючі, усі Данилки – веселі, Максими та Сергії – більш стримані та відповідальні. Що ж стосується дівчаток, то серед них найбільш вередливими є Катерини, Даринки мають хороший та доброзичливий характер, а от Єви потребують особливого підходу.
