Чи воювали діди рівненських депутатів у Другій cвітовій війні?

OGO.ua запитав у міських народообранців, чи вважають вони День Перемоги святом та чим таке ставлення мотивують.

Олексій ГУБАНОВ,
заступник голови Рівненської облдержадміністрації:

— 9 Травня, для мене, однозначно свято. Не заглиблюючись в ідеології, не заглиблюючись у деталі історії, це просто відчуття свята. Яке залишилось з дитинства. У нашій сім’ї багато людей, які брали участь у тій війні: діди і прадіди, загиблі і поранені, нагороджені.

Сергій ВАСИЛЬЧУК,
заступник міського голови Рівного:

— Для мене День Перемоги — це свято. Це не комуністична перемога, а перемога всього народу, чи точніше народів (українців, росіян, білорусів і інших, які населяли тодішній СРСР) над ворогом. Це вже зараз ми знаємо всі ті правдиві сторінки про війну, а тоді люди йшли у бій і віддавали своє життя за свою землю, за свої сім’ї. Аби ми сьогоднішні могли жити в мирі. Двоє дідів, уже нині покійні, воювали. День Перемоги — це ще одна нагода їх вшанувати.

Людмила ТУРОВСЬКА,
генеральний директор компанії “Асоціація “Експерт-Рівне”:

— День Перемоги, на мій погляд, — одне з найвизначніших свят. Це день пам’яті за тими, хто віддав своє життя у тій війні, щоб ми мали можливість жити. Мій рідний дід загинув у боях із фашистами під Орлом. Тато, ще будучи підлітком, служив юнгою на кораблі, який доставляв радянським військам допомогу від союзників. Потім його відправили у військове училище і він став десантником. Має на рахунку 85 стрибків з парашутом. Для нашої сім’ї День Перемоги — це ще один привід вшанувати тих, хто загинув, і привітати тих ветеранів, які ще живі.

Андрій ФІЛІН,
заступник міського голови Рівного:

— Мої дідусь і бабуся відчули на собі, що таке війна. Дідусь воював з першого дня війни і дійшов до Берліна. Бабуся була і в Німеччині, а потім в тилу допомагала. Незважаючи на всі політичні моменти і ті моменти, які тоді відбувались, я ставлюсь з повагою до тих людей, які досягли цієї перемоги.

Олександр ЛАЩУК,
депутат Рівненської міськради:

— Для мене особисто — це день скорботи. Мій рідний дідусь був фронтовиком. При чому фронтовиком, а не тим, який забирав цукор по селах Рівненщини і відправляв людей до Сибіру. Мій дід пройшов усю Європу. Але він, разом з тим, ненавидів радянську владу і всю ту систему. До всього, він був ще й бандерівцем і врешті-решт, його, фронтовика, та влада й посадила.

Loading

Не пропускайте важливі новини Рівненщини Читайте ОГО у Google News
Підписатися
Поділитися:

Головні новини

Прокрутка до верху