У Рівному порушили питання створення офіційного місця для поховання домашніх тварин та колумбарію для праху після кремації. Відповідну петицію зареєстрували на сайті електронних петицій Рівненської територіальної громади 3 вересня 2026 року. Її авторка Аліна Котисько пропонує міській владі визначити земельну ділянку для такого об’єкта та розробити порядок надання послуг із поховання домашніх тварин.
У петиції йдеться про проблему, з якою власники тварин стикаються після смерті домашнього улюбленця. Через відсутність спеціально визначеного місця, за твердженням авторки, тварин ховають самостійно у лісосмугах, лісопарках, скверах та навіть біля житлових будинків. Серед запропонованих рішень — кладовище, колумбарій та можливість залучення приватного оператора.
Але за питанням «де поховати домашню тварину» стоїть значно ширша проблема. Це не лише питання етики чи ставлення до домашніх улюбленців. Йдеться також про ветеринарно-санітарні правила, поводження з побічними продуктами тваринного походження та повноваження громади.
Що пропонують у петиції
Авторка петиції пропонує виділити земельну ділянку з комунальної власності для облаштування кладовища домашніх тварин та/або колумбарію. Окремо йдеться про можливість створення комплексу, де поряд із місцями традиційного поховання працюватиме колумбарна стіна для праху після кремації.
Також у документі пропонують розробити прозорий порядок надання таких послуг у межах Рівненської міської територіальної громади та дозволити залучати до створення й обслуговування об’єкта приватний бізнес або громадські ініціативи.
Таким чином, питання, яке винесли на обговорення, не зводиться винятково до будівництва крематорію. Йдеться про створення цілої системи — від місця, де можна законно передати тіло тварини після смерті, до способу його подальшого поховання або кремації.
Чому не можна просто поховати тварину там, де зручно
На практиці смерть домашньої тварини часто сприймається як приватна сімейна ситуація. Проте після смерті тварина стає об’єктом, поводження з яким регулюється ветеринарно-санітарними вимогами.
Українські правила передбачають, що утилізація, кремація або поховання трупів тварин мають відбуватися у спеціально відведених для цього місцях. Визначення місця поховання трупів тварин належить до повноважень виконавчих органів сільських, селищних та міських рад.
Тобто стихійне поховання у лісопарку, сквері чи іншій випадковій земельній ділянці не є аналогом офіційного кладовища. Саме відсутність визначеного місця і створює проблему, на яку звертає увагу петиція.
Окремі правила також передбачають спеціальні процедури для тварин, які загинули від небезпечних інфекційних захворювань або коли причина загибелі невідома. У таких випадках передбачене термічне знешкодження. Для тварин, які загинули з інших причин, законодавство передбачає утилізацію.
Водночас поняття «утилізація» у законодавстві не тотожне побутовому розумінню слова «поховати». Законодавчі норми визначають утилізацію як переробку трупів тварин і конфіскатів у знешкоджені технічні або кормові продукти.
Саме тому створення цивілізованої системи поводження з тілами домашніх тварин потребує не просто вільної земельної ділянки, а відповідної організації процесу та дотримання ветеринарних і екологічних вимог.
Що про ідею кладовища для тварин думають рівняни
Петиція про створення спеціального місця для поховання домашніх тварин викликала дискусію серед рівнян. У коментарях під публікацією про ініціативу одні мешканці підтримують ідею, наголошуючи, що зараз власники часто не мають визначеного місця, де можна поховати домашнього улюбленця. Інші вважають, що в умовах війни кошти громади варто спрямовувати на інші потреби.
Серед прихильників ініціативи є власники тварин, які говорять передусім про практичну проблему. Наталія Душевіна зауважила, що спеціальне місце для поховання краще, ніж стихійні поховання у різних частинах міста.
«Хіба погано, якщо це буде в одному місці, а не під любим деревом», — написала вона.
Схожу позицію висловила Вікторія Богомазюк. За її словами, для Рівного таке місце є потрібним, оскільки власники домашніх тварин справді стикаються з проблемою їхнього поховання.
Деякі коментатори водночас підтримують саму ідею, але вважають, що майбутній об’єкт не повинен перетворитися на аналог людського кладовища з великими пам’ятниками та складними поховальними конструкціями. Лариса Вихристюк пропонує заздалегідь визначити зрозумілі правила та зробити територію компактною.
Інша частина дискусії стосується не самого поховання, а кремації. Декілька рівнян прямо зазначили, що замість кладовища доцільніше було б створити крематорій для тварин.
«Але краще всього був би крематорій», — написав Олег Климюк.
На необхідності саме такого рішення наголошували й інші учасники обговорення. Водночас у коментарях звучало питання, чи потрібне місту окреме кладовище, якщо власники могли б отримувати прах після кремації та самостійно вирішувати, як його зберігати.
Є й інша позиція — критична до самої ідеї створення такого об’єкта за участю громади. Частина коментаторів вважає, що під час повномасштабної війни міські ресурси передусім мають спрямовувати на потреби військових, ремонт інфраструктури та інші нагальні проблеми міста.
Таким чином, дискусія навколо петиції показала щонайменше дві різні площини питання. Одні рівняни говорять про необхідність цивілізованого поводження з тілами домашніх тварин, інші — про пріоритетність витрат міського бюджету в умовах війни. Окремо сформувався запит на кремацію як альтернативу традиційному похованню.
Саме тому питання, винесене в петиції, фактично ширше за створення одного кладовища. Воно стосується того, який формат поводження з домашніми тваринами після смерті може бути прийнятним для Рівного — і чи має цю послугу забезпечувати громада, приватний оператор або обидві моделі одночасно.
Як це вже працює в інших містах
В Україні вже є приклади, коли послугу кремації домашніх тварин організували на рівні міської інфраструктури.
Один із найбільш показових прикладів — Харків.
Комунальне підприємство «Центр поводження з тваринами» надає ритуальні послуги для домашніх улюбленців. На сайті підприємства зазначено, що до них входять кремація тварини та, за бажанням власника, поховання праху в колумбарії. Підприємство також розділяє загальну та індивідуальну кремацію. Після індивідуальної кремації власник може отримати прах своєї тварини.
Цей приклад важливий тим, що кремація тут не існує окремо від інших послуг. Вона є частиною системи поводження з тваринами, яку забезпечує комунальне підприємство.
Водночас в інших містах працює інша модель.
Кремацію організовують приватні компанії або ветеринарні заклади, які приймають тварину, забезпечують її транспортування та передають до крематорію. Наприклад, у Києві працюють приватні сервіси, які пропонують кремацію домашніх тварин і супровід власника на різних етапах процедури.
Отже, одного універсального підходу немає. Місто може створити власну комунальну інфраструктуру, може організувати послугу через відповідне підприємство або може створити умови для роботи приватного оператора.
Що це означає для Рівного
Для Рівного питання тепер полягає не тільки в тому, чи потрібне місту кладовище домашніх тварин. Потрібно визначити, якою саме має бути система.
Один варіант — традиційне кладовище для тварин. Інший — кремація з подальшим зберіганням або похованням праху в колумбарії. Можливе також поєднання цих форматів.
Важливо й те, що рішення має враховувати не лише побажання власників тварин, а й вимоги до розташування, санітарного захисту, поводження з тілами та продуктами кремації. Чинні ветеринарно-санітарні вимоги регулюють діяльність потужностей зі спалення та поводження з побічними продуктами тваринного походження, зокрема встановлюють вимоги до самого процесу та поводження з попелом.
Тому потенційний міський проєкт мав би починатися не з будівництва, а з визначення правової моделі, земельної ділянки, оператора та переліку послуг.
У Рівному вже є приватна ініціатива
Паралельно з громадським обговоренням у місті розвивається і приватний напрямок надання послуг, пов’язаних із кремацією домашніх тварин.
Така модель дозволяє власнику не шукати самостійно спосіб утилізації тіла після смерті улюбленця. Приватний оператор може організувати приймання або транспортування тварини, передачу її на кремацію та повернення праху власнику — залежно від конкретної послуги.
Саме цей формат уже працює в інших містах України. Наприклад, приватні сервіси у Києві та Одесі пропонують індивідуальну кремацію, транспортування та повернення праху. В окремих випадках власнику також надають документи, що підтверджують проведення процедури. Вартість такої послуги для рівнян коливається від 8 до 11 тисяч гривень.
Поки ж у Рівному триває збір підписів під петицією про створення офіційного кладовища та колумбарію для домашніх тварин. Її автори пропонують міській владі саме системне рішення — із визначеним місцем, правилами та можливістю залучення приватного оператора.
