У лісі поблизу села Лішня на Тернопільщині стоїть незвичний храм. Це не просто культова споруда, а перший в Україні храм-пантеон на честь загиблих захисників. Сюди приїздять сім’ї полеглих, військові та миряни з усіх регіонів, аби знайти тишу, молитву й внутрішню опору в час війни.
Сам засновник пантеону, отець Андрій Любунь, переконаний:
«Пам’ять – це не стільки обеліски, хрести чи стели. Пам’ять має бути живою і проявлятися у духовному спілкуванні через молитву».
Дорога до храму
Шлях священника до створення пантеону був непростим. Уроженець Брідщини, висвячений колись майже підпільно в Донецьку, він не раз стикався з тиском під час утвердження української церкви у різних регіонах країни.
Поворотним моментом стали роки війни. Після служби у складі батальйону «Айдар» отець Андрій повернувся з усвідомленням: пам’ять про загиблих має зберігатися не в документах, а в серцях.
Саме тоді в лішнянському лісі, біля джерела Святої Анни, з’явилася перша каплиця-пантеон. Згодом — меморіальні плити. Ідея сприймалася скептично, та наполегливість і віра вели будівничих далі.
Храм, зведений попри все
Влітку 2022 року отець Андрій пообіцяв: тут буде храм-пантеон. І 30 грудня 2023 року відбулося освячення святині за участю митрополита Київського і всієї України Епіфанія.
Красномовна деталь: спорудження тривало без електропостачання — весь комплекс звели завдяки двом потужним генераторам. Для людей, які втратили близьких на війні, цей факт — символ незламності та віри у справедливість.
Місце молитви, спільноти та історії
Щосуботи у храмі відправляються богослужіння та панахиди за загиблими. Щороку відбувається Всеукраїнська проща родин полеглих захисників.
Війна щодня приносить нові імена. Тож уже готується наступний етап — створення Всеукраїнського меморіалу «Пам’ять жива».
Духовна спадщина поруч із новою історією
Учора храм-пантеон отримав ще один символічний дар. Директор Державного історико-культурного заповідника Дубна Леонід Кічатий передав факсимільне видання Дубенського Євангелія XVI століття — унікальної рукописної пам’ятки, створеної в монастирі Чесного Хреста поблизу Дубна.
Передача стародруку до пантеону стала знаком єднання поколінь — від монаших писарів XVI століття до воїнів, які сьогодні захищають Україну. Це духовний міст між минулим і сучасністю, між пам’яттю й відповідальністю.
Дубенське Євангеліє у стінах храму-пантеону — ще одне свідчення того, що пам’ять про героїв не завмирає у камені, а живе у молитві, історії й людській гідності.
