Анатолія Похилюка як колегу знаю давно. Пригадую, як останній раз працювала з ним на інтерв’ю у Валентина Кроки. Різні ракурси фотографування, уважне спостереження за героєм, уміння викликати посмішку, а часом і вставити своїх “п’ять копійок”, аби якось переключити його увагу — цього в колеги не забереш. Вміє він “зловити” цікаві моменти. І ось тут, на виставці, зустріла фото пана Валентина — живе, оптимістичне. А поруч загадкова Юлія Тимошенко перешіптується з Василем Червонієм.
— Це фото я робив під час передвиборчого агітаційного туру Віктора Андрійовича і Юлії Володимирівни у 2004 році, — згадує майстер. — А ось поруч Ющенко вже Президент — на нараді з активом області в Зорі. Януковича фотографував теж за часів його прем’єрства на ДП “Бурштин”.
Анатолій констатує, що до заїжджих зірок важко підступитися — ось, наприклад, до Ольги Кабо, яка приїжджала на гастролі у Рівне, не пускали, на фотосесію виділили лише п’ять хвилин. Дивлячись на її фото, одразу помічаєш: це зірка!
На питання, кого ж легше фотографувати: чоловіків чи жінок, фотограф відповідає, що в житті — усі артисти. Але справжні, щирі емоції краще передати на фото в кінці розмови, або… після 100 грамів коньяку.
— Дуже легко працювати з Віктором Матчуком, — продовжує співрозмовник. — Він завжди виходить цікавим по-своєму, живим.
Мабуть, останній епітет — характерна особливість усіх робіт пана Анатолія. І це констатували відвідувачі виставки, роблячи записи у книзі відгуків. Вони теплі, вдячні і щирі, як обличчя на знімках майстра.
Особлива категорія — фотографії покійного міського голови Рівного Віктора Чайки.
— Віктор Анатолійович був дуже простим у спілкуванні, завжди запитає мене, де і як краще стати, як для фотографії, — пригадує Анатолій Похилюк. — Ніколи не передивлявся фото, не висловлював якихось зауважень. Я пропонував зробити виставку його фотографій до 40 днів світлої пам’яті Чайки, але…
На виставці “Ба! Знайомі обличчя” експонувалась лише невеличка частина доробку майстра, яка поєднала усіх президентів України, прем’єр-міністрів, депутатів, керівників міста та області. За його словами, цілком реально організувати тематичні виставки, наприклад, депутатів облради, бізнесменів, чиновників тощо — експонатів для них у художника вистачає. Як і фотографій улюбленої онуки Анастасії. Вона вже і сама вміє фотографувати дідусевою “Смєною”, одразу переглядати фото, а от позувати — залежно від настрою.
