Наближається тисячоліття одного з районних центрів Рівненщини — Дубровиці. Донедавна датою заснування містечка вважався 1183 рік, і дубровиччани, мирно відсвяткувавши у 1983-му 800-ліття, заспокоїлися. Та, воістину, нема нічого таємного, що не стало б явним. Нещодавно було віднайдено першу писемну згадку про місто — столицю удільного князівства, датовану 1005 роком, коли Володимир Великий заснував єпископську кафедру у Турові. У переліку міст, які мали б належати до єпископії, є і Дубровиця. Такий історичний факт зустрічаємо у книзі "Творение старого отца нашего Кирилла, епископа Туровского", виданій у друкарні Києво-Печерської лаври у 1880 році.
Переклад на “мову народу нашого” славнозвісного Пересопницького Євангелія, на якому сьогодні президенти присягають на вірність народу України, було благословлено і фінансовано княгинею Анастасією Гольшанською із знатного роду князів Гольшанських, котрі правили Дубровицьким помістям. Анастасія Юріївна (в заміжжі Заслевська) була рідною сестрою Улянії Гольшанської, котру з ініціативи Митрополита Петра Могили було канонізовано, а мощі її зараз знаходяться в Києво-Печерській лаврі.
* * *
І рівненська земля здатна народжувати світових знаменитостей. Так, приміром, відомий фізик Георгій Харпак, котрий є лауреатом Нобелівської премії, родом з Дубровиці. Нині пан Харпак живе з родиною у Франції.
