Діло було в Ризі. Не один український, чи точніше сказати, радянський юнак вивчав там ази військової справи. Був у військовому училищі старшина — такий собі Микита. Старший, як видавалося тоді курсантам, тридцярічний чоловік досі не був одружений. Холостякував.

Чому? Складно було пояснити. Він високий, гарний, мужній та ще й у формі! Дівчата йому вслід оглядалися. Варто було Микиті лише підморгнути, як дівочі серця мліли від цих знаків уваги. Хлопці не могли зрозуміти, що ж не так?! Він же міг обрати будь-яку, а не хотів.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ на сайті "Рівненської газети"