18 березня проєкт «Сімейні молочні ферми» у Рівненській області відвідала делегація International Fund for Agricultural Development (IFAD) разом із представниками профільного міністерства.
IFAD — міжнародна фінансова установа системи ООН, яка інвестує в розвиток сільських територій, підтримку малих виробників, доступ до ринків, фінансування, знань і стійких моделей розвитку. Окрема увага приділяється сімейним господарствам, жінкам, молоді та іншим вразливим групам.
Під час зустрічі команда «Сімейних молочних ферм» представила практичний досвід роботи з малими виробниками молока та окреслила ключові виклики, з якими вони стикаються. Один із головних висновків полягає в тому, що господарства на 1–3 корови, які нині є найпоширенішими в сільській місцевості, залишаються переважно підсобними і за нинішніх закупівельних цін на молоко не можуть бути повноцінною прибутковою бізнес-моделлю.
У проєкті наголошують: економічно життєздатне молочне господарство має починатися щонайменше з 30 корів. Саме такий масштаб дозволяє розглядати мале фермерство як бізнес-одиницю, а не як спосіб часткового самозабезпечення. При цьому перехід від 1–3 корів до 30 не може бути ефективним, якщо йти дрібними кроками без системного планування. Інвестиції в молочне фермерство потрібно закладати одразу комплексно: будівля корівника та його технічна інфраструктура мають бути розраховані відразу на ферму такого масштабу. За оцінками проєкту, окупність ферми на 30 голів становить у середньому 3–4 роки.
Команда проєкту також представила своє бачення розвитку галузі: єдиним реальним шляхом для збереження молочного фермерства в Україні є трансформація індивідуального підсобного господарства у повноцінний легальний бізнес – ФОП або ТОВ, який працює в межах законодавства, сплачує податки, має доступ до сервісів, фінансування та ринку.
За нинішніх закупівельних цін на молоко від населення (8–9 грн за літр) малий фермер має шукати шлях до створення доданої вартості через власну молочну переробку. Якщо фермер переходить до виробництва молочних продуктів – сметани, сиру, масла, йогуртів – на невеликій сироварні, він може заробляти від 30 грн з літра молока.
Спеціалісти проєкту вважають важливою складовою кластерний підхід – об’єднання фермерів у межах однієї території для спільної переробки молока, гуртової закупівлі кормів, отримання ветеринарних послуг тощо, що дозволяє оптимізувати логістику та підвищити економічну ефективність. Стратегія кластеризації лягла в основу плану розвитку проєкту в найближчі роки.
У проєкті переконані, що перетворення малого господарства на повноцінний бізнес, а також розвиток крафтової молочної переробки в межах кластерів можуть уповільнити занепад молочного скотарства в українських селах, створити робочі місця, посилити громади та дати фермерам реальну економічну перспективу.
«Сімейні молочні ферми» показали на практиці, як може працювати дієва модель підтримки малого фермерства в молочному секторі», — так підсумувала результати зустрічі представниця IFAD в Україні Марія Ярошко.
Читайте також про засновника проєкту «Сімейні молочні ферми» Михайла Корилкевича.
