Сам собі спонсор
Слова “сам себе забезпечує” у працівників історико-культурного заповідника Острога викликає усмішку. Мовляв, яке там “заробляє”! І все ж, поточні ремонти у заповіднику примудряються зробити саме за власний кошт.
— Нам вдається зібрати гроші за власні послуги, — розповів директор історико-культурного заповідника м. Острога Сергій КИБКАЛО. — Так можемо проводити поточні ремонти. Раніше ми мали спонсорів, вони допомогли нам придбати комп’ютерну техніку. Тепер спонсорів немає, адже мова йде вже не про тисячу гривень. Ми маємо розроблену документацію на реставраційні роботи основних об’єктів на суму 10 мільйонів гривень.
За словами пана Сергія, кошти, які виділяються з обласного бюджету (заповідник перебуває у обласному підпорядкуванні) витрачаються здебільшого на зарплату працівників та оплату теплоносіїв.
— Кошти на ремонтні та реставраційні роботи нам надходять не так вже й часто, — продовжує Сергій Кибкало. — Минулого року виділи трохи з обласного бюджету, була передбачена субвенція з державного. Розпоряджається цими коштами обласне УКБ. Я дізнавався, то ніби минулого року використали трохи більше 92 тисяч.
Власними зусиллями (екскурсії та вхідна плата) в Острозі торік заробили трохи більше 96 тисяч гривень Це невелика сума, у порівнянні, наприклад, з історико-культурним заповідником Дубно. Тут минулого року отримали 761 тисячу власних надходжень, щоправда левова частка — це надходження з орендної плати, яких в Острозі немає.
Зі світу
по нитці…
Корецький замок — один з тих, що зберігся найгірше. І справа не у поганому фінансуванні у наші дні, хоча й воно бажає кращого. Після пожежі у 1832 році його не відбудовували.
— Повністю відбудувати замок вже навряд чи вдасться, — каже голова Корецької райдержадміністрації Руслан СИВИЙ. — Адже від нього залишилася практично лише одна стіна. Проте ми й так робимо все, аби зберегти хоча б те, що маємо.
Так, минулого року вдалося відбудувати в’їзний міст у замок. На ці роботи пішло близько 500 тисяч гривень, які спеціально виділені на реставраційні роботи з Держбюджету.
— На Рівненщині лише дві архітектурні споруди підлягають повному відновленню: Татарська вежа в Острозі та наш Корецький замок, — зазначає головний інженер ТОВ “Амос” Борис ДИЦЯК, який і керував відбудовою в’їзного мосту. — Проте грошей на це, певно, ніколи не отримаємо. Ми маємо готовий проект із дослідження підземель замку, проте й на це грошей немає. Минулоріч навіть довелося закривати деякі ходи, бо ж в них по-варварськи залізти намагалися.
Чи не єдиним варіантом врятувати історичну споруду лишається створення історико-архітектурного заповідника на території Корця.
— Заповідник мав включати не лише замок, а й Свято-Троїцький монастир, — продовжив Руслан Сивий. — Проте тут виникли проблеми, адже монастир належить до Московського патріархату. Ми вже зверталися у Москву з відповідним проханням, проте там не погоджуються. Та й сама процедура реєстрації заповідника не проста, механізм заплутаний. Лише на оформлення необхідної документації ми вже виділили 40 тисяч гривень.
Наближений до імператора
Клеванському замку минулого року пощастило чи не найбільше. З одного боку. Адже його долею зацікавився сам Президент України Віктор Ющенко. Чому з одного боку? Тому що зацікавився, але фінансової підтримки замок так і не дочекався.
Президент, гуляючи Клеванським замком, був вражений й неодноразово наголошував, що подібні пам’ятки архітектури варто берегти, адже вони мають здатність до швидкого руйнування. На що голова РОДА Віктор МАТЧУК запевнив: замки та інші історичні об’єкти області будуть перетворювати на ресторани, кафе та готелі. До того ж так, щоб при реконструкції повинна бути збережена вся архітектура так, щоб пам’ятки насправді лишалися пам’ятками.
Востаннє долею Клеванського замку Президент цікавився лише у грудні минулого року. А от замок з того часу змінив власника й… лишився ні з чим. Лише з очікуваннями на нового багатого спонсора, який захоче вкласти у нього гроші. Бо ж, хоч і вірить Ющенко у те, Клеванський замок, як і решта 59 подібних об’єктів України, повинен бути відбудований та приносити прибуток, з держбюджету коштів на нього не виділяють. Реконструювати замки треба не бюджетним коштом, а через пошук багатих людей, які у них зацікавлені, переконаний глава держави.
