Не така страшна криза…
Слово “криза” походить від грецького krisis, що перекладається як “переломний момент”. У китайській мові поняття “криза” складається зі знаків, що означають небезпеку і добру дорогу. Це передає зв’язок між кризою і переміною.
В уявленні людей криза найчастіше набуває значень: дестабілізуюча ситуація, розгублення, спантеличення, перехід, зміни, конфлікт. Тобто те, що неможливо подолати звичними діями. Тому виникає потреба нових чи інших зразків вирішення проблеми, виходу з глухого кута.
— Залежно від того, який спосіб та форму людина і члени її сім’ї оберуть для подолання кризи, це може сприяти або поліпшенню життя, або ж призведе до його погіршення чи й до руйнування сім’ї. Тому кризу можна описати як перехідний ритуал від існуючої до нової чи іншої особливості взаємодії між членами сім’ї та оточуючим сім’ю соціальним та матеріальним світом, — пояснює психолог, викладач кафедри психології РІС КСУ, системний сімейний психотерапевт європейської сертифікації Майя ГРИЩУК. — Утримувати проблему кризи в усвідомленні людини під час перехідного періоду можуть описування складної ситуації тільки через її негативні сторони, обдумування, пригадування подій та обставин проблемної сторони кризи, спілкування з людьми, які виявили безпорадність у даній ситуації тощо.
За словами лікаря-сексопатолога Центру планування сім’ї Валентина ГАЛИЦЬКОГО, коли виникає кризова ситуація, у людини з’являється сигнал: як її подолати? Якщо вона бачить вихід, старається та робить усе для того, щоб пройти цей етап за підтримки тих людей, яким вона довіряє, негативних наслідків для сім’ї криза не матиме.
На думку Майї Грищук, у період кризи цінність сім’ї збільшується, бо на коханок немає грошей, на задоволення — часу.
— Людина шукає підтримки у сім’ї. Адже одна з ідей розвитку людства, яка зустрічається не так часто, говорить, що еволюцію суспільства забезпечила не його ресурсність та надможливості, а навпаки — недосконалість людини. Криза викриває всю нашу недосконалість. Ми усвідомлюємо її, коли вона торкається тих речей, яких мало: грошей, психологічного комфорту або соціального спілкування. Людська недосконалість — стимул для розвитку реальних речей. Відсутність чогось стимулює людину бути активною. Наприклад, неможливість заробляти гроші старим способом стимулюватиме нас бути більш креативними, шукати нові шляхи.
Багато що залежить і від того, як ми пояснюємо кризу. Якщо у родині, наприклад, була традиція, що криза давала руйнівні знаки або посилання, то навіть на генотипному або спадковому рівні людина переживатиме це як крах, — каже психолог.
Інший бік медалі
Але ситуація в даних умовах може розвинутися і по-іншому. Якщо людина намагається щось зробити, а у неї нічого не виходить, вона заходить у глухий кут. Виникає питання: “що зі мною буде далі?”.
— Людина боїться, перебуває у стресовому стані. Поки вона зможе компенсувати його, то ще намагатиметься щось робити. Далі настає безвихідь і депресія. Зникає любов до життя, близьких, самого себе. Людині не жаль ні дружини, ні дітей, нікого. Сім’я рушиться. Стає нецікаво жити, — продовжує Валентин Галицький. — Депресія нерідко закінчується суїцидом. Останнім часом кількість спроб суїциду виросла. Для прикладу, людина взяла кредит, не змогла його заплатити і закінчує життя самогубством.
— Цілком можливо, що кількість суїцидів зросте. Мені доводилося спілкуватися з людьми, які втрачали бізнес і не знаходили підтримки у близьких. Вони відкрито заявляли про самогубство. І це переважно чоловіки, — наводить приклад головний спеціаліст Здолбунівського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, психолог Людмила УШТИК.
До того ж, людина у депресивному стані не здатна виконувати свої сексуальні функції. І це ще більше погіршує її стан.
— На ґрунті стресу можуть виникати хвороби. Наприклад, у чоловіка раптово з’явився цукровий діабет після того, як у нього вкрали авто, — каже Валентин Галицький.
І хоч Рівненщина — одна з областей, де найвищий рівень народжуваності, через кризу люди починають відмовлятися народжувати дітей, бо їх немає як годувати та одягати.
Перевірка на міцність
Фінансова криза в першу чергу позначається на сімейному бюджеті.
— Ми постійно чуємо про зростання кількості безробітних, серед яких велику кількість складають чоловіки. Якщо чоловік не має стабільного доходу, який криза поставила під питання або забрала взагалі, він перестає бути годувальником, відповідно знижується його самооцінка. Напруга зростатиме, і це в першу чергу відбиватиметься на сім’ї. Адже так вже ми влаштовані, що на вулиці чи при знайомих можемо себе стримати, але зриваємося на найближчих людях. Криза — перевірка сім’ї на міцність. Якщо матеріальні цінності стоять у родині не на першому місці, вона переживе ситуацію. Якщо ж сім’я тримається тільки через спільне майно, коли не буде джерела надходжень, постане питання: чи варто триматися разом, — зауважує психолог Людмила Уштик.
Накопичувати оптимізм
У психологічній науці, зокрема, в психології сім’ї виділяють травматичні кризи та кризи життєвих змін. Травматичні кризи людина переживає через раптові, несподівані і (або) непередбачені події (смертні випадки, нещасні випадки чи операції, хвороби та інше).
Кризи життєвих змін описують через виникнення більш-менш очікуваних неминучих подій і конфронтацію із принциповими життєвими питаннями (вступ до дитячого садка чи школи, підлітковий вік, закінчення школи, професійна освіта, переїзд, прийняття рішення про народження дитини тощо).
Поєднання травматичної та життєвої кризи потребує більших зусиль членів сім’ї для зменшення їх впливів. Щоб починати їх долати, важливо мінімізувати інтенсивність та кількість дій, які утримують проблему, тобто почати робити щось інакше:
– оцінити негативні результати кризової ситуації;
– описати ідеальний вихід з кризи;
– пошукати реальні та можливі для членів сім’ї початкові кроки в напрямку до ідеального виходу з кризи. У цьому сенсі користь може мати і бездіяльність, адже “зайві рухи та метушня на слизькій дорозі” приносять ще більшу небезпеку.
— Якщо не можеш змінити ситуацію, зміни свій погляд на неї, — говорили раніше. Тепер же кажуть: якщо не можеш контролювати ситуацію, її треба відпустити. Тому не витрачайте свій потенціал до того часу, коли знову зможете взяти все в свої руки, — підтримує психолог Людмила Уштик. — Краще зустріньтеся з друзями за чашкою кави і виговоріться. Знайдіть “благодатні” вуха. І пам’ятайте: так буде не завжди. Тому накопичуйте оптимізм, знаходьте позитив, не зосереджуйтеся на негативі. Ви можете сказати: добре, що у когось виходить так зробити, бо у мене — ні. Я кажу: спробуйте один раз, другий, третій. Спочатку це стане звичкою, а потім — і способом життя.
У періоди кризи фахівці радять підтримувати одне одного та не забувати про любов.
— Це не час шукати недоліки, слід знаходити достоїнства. Людина, яка відчуватиме себе достойною, карабкатиметься вгору. Вселяйте надію. Говоріть партнеру, що він хороший спеціаліст, обов’язково знайде роботу, і нічого страшного не буде у тому, якщо попрацює в іншому напрямі, — радить Валентин Галицький. — І якщо під час кризи, як і до неї, чоловік та дружина житимуть регулярним сексуальним життям, то переживуть усе. Адже сексуальна функція — дуже сильна сторона людини, яка дана їй природою.
