Жителька вулиці Севастопольської Наталя Вяткіна двічі, коли поверталася з роботи, постраждала від грабіжників. Її син з вини автомобіліста потрапив в аварію і з важкими травмами пролежав у лікарні. Мешканці зверталися у диспетчерську службу КП “Міськсвітло”, щоби хоч якось вирішили “темну” проблему. І щоразу чули у відповідь: “Проводів — нема. Лампочок — теж. І, взагалі, ми не отримуємо зарплати!” Те саме головний інженер “Міськсвітла” Леонід Воробйов сказав і нам, додавши: “Нещодавно на Набережній викрали більше тридцяти ламп, на загальну суму близько 12 тисяч гривень. А управління комунального господарства коштів не виділяє…”
На такій мінорній ноті можна було б завершити історію, якби… не “рятівна” відповідь начальника міського управління житлово-комунального господарства Юрія Собчука, який вперше (!) дізнався про ситуацію з вуличним освітленням на Севастопольській і вкрай здивувався, чому постраждалі мешканці не звернулися безпосередньо до нього.
Місце “дислокації” пана Собчука знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 45 — на вас там вже чекають. І пам’ятайте: Рівне — це велике село, й навіть… місцями освітлене.
Історія “вулиці розбитих ліхтарів”
Серед білого дня на одній з вулиць Рівного з’явилася машина з бригадою ремонтників у спецодязі, зі спецобладнанням, які взялися перевіряти вуличне освітлення. І все було би просто й звично, якби після таких “відвідин” на вулиці Севастопольській не зникла електромережа. Мешканці забили тривогу. Через кілька днів на стовпах з’явилися таблички приблизно такого змісту: “... просимо посприяти у розшуку зловмисників, котрі...” Відтоді пройшло більше року...
Поділитися:
