Хто-хто в райському куточку житиме?

Що ж стосується самого будівництва, то його історія теж досить цікава. Хоча будівельні роботи тривають уже близько двох років, проте лише наприкінці минулого року з’явився наказ в.о. начальника комітету з приватизації Рівненського міськвиконкому Галини Харчук “Про створення конкурсної комісії з продажу за конкурсом незавершеного будівництва тепличного господарства за адресою вул. Малорівненська, 26”. Судячи з наступного наказу “Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення приватному підприємству “Україна-Співдружність”, в конкурсі перемогла саме ця фірма. Земельна ділянка площею 17 тисяч квадратних метрів була продана за 112 тисяч 560 гривень, згідно з експертною оцінкою. Начальник комітету з приватизації Рівненського міськвиконкому Петро Кульчинський на моє питання, чи не є заниженою вартість згаданої ділянки сказав, що саме питання є провокаційним. Адже оцінює експертна комісія, а комітет з приватизації лише погоджується з її рішенням. До того пан Петро впевнений, що так просто журналіст цікавитися цією темою не стане, очевидно це чиєсь замовлення. На щастя, мусив його розчарувати.
Отож, придбавши добрий шмат землі, “Україна-Співдружність” ці ділянки просто продала. Про те, хто став справжнім власником ділянок під забудову, редакції наразі не вдалося з’ясувати. Проте мешканці довколишніх приватних осель впевнені, що тут будуються не останні особи міста та області. Доказом цього припущення є й той факт, що державні машини з елітними серійними номерами тут бувають дуже часто, вдавалося не раз помічати і присутність деяких керівників високого рангу. Директор фірми “Україна-Співдружність” Тетяна Демиденко навідріз відмовилася сказати, хто придбав земельні ділянки для будівництва, вважаючи це втручанням у приватне життя. Зрештою, це її право.
Цілком може бути і так, що імена вже оформлених власників про себе не скажуть нічого, оскільки ці люди до будівництва не мають жодного відношення. Швидше всього, це родичі, знайомі справжніх власників, або просто сторонні люди. Зрештою, це вже справа контролюючих органів цікавитися, звідки в такого собі Іванюка-Петрука гроші на будівництво і чи справді він зводить його.
Пам’ятаєте у Маяковського, “Здесь будет город-сад”. Отож, і тут, з’явиться таке собі містечко у місті, своя республіка. За незначний проміжок часу тут виросли шикарні одно- та двоповерхові житлові будинки з мансардами. Всього на площі 17 тисяч квадратних метрів буде побудовано 17 палаців. Але розкішні будинки — це далеко не все, не менш розкішними тут будуть і вуличні будівлі. Планується спорудження спортивного комплексу з тенісними кортами, волейбольного та баскетбольного майданчиків, навісу для відпочиваючих і флагштока, майданчиків для відпочинку дорослих і окремо — дітей, будівництво пішохідного мосту через річку Устя з переносом зупинки дитячої залізниці, автомобільної стоянки, з влаштуванням телефонних кабін, встановлення літніх кіосків, літньої альтанки та пірсів для купання, облаштування на першому поверсі одного з житлових будинків міні-маркету або кафе. І це ще далеко не повний перелік усього того, що планується створити в цьому райському куточку. Скоріше всього він буде повністю закритий від сторонніх очей і матиме власну інфраструктуру.
Кажуть, що в новому генеральному плані розбудови міста перевага надається приватному будівництву котеджного типу. Якщо це справді так, тоді стає зрозуміло, що міські та обласні чиновники власним прикладом хочуть показати рівнянам як і що треба будувати.