— Приймав я оце якось чотирьох батюшок на їхнє прохання. Так-от, один з них розповів мені нечуваний випадок: під час богослужіння у храмі в одного прихожанина зник гаманець. Батюшка після завершення служби звернувся до прихожан, мовляв, може хтось пожартував, то поверніть, будь ласка, гаманець. Але гаманця так ніхто і не повернув. Тож я веду до того, що багато чого нині залежить від самих людей, а не від президента чи уряду, — поважно наголосив Володимир Плютинський.
Інший приклад народний депутат навів з розповіді не менш знаменитого свого колеги Моторного з Черкаської області. Той, якось їдучи Черкащиною, в одному із сіл біля сільради побачив велике скупчення людей. Спершу подумав, що в селі сталося якесь нещастя. Яким же великим було його здивування, коли довідався, що люди стоять в черзі за довідкою, щоб з нею звернутися у центр зайнятості (на біржу)!
— Та йдіть до мене, я вам усім дам роботу і сьогодні ж видам аванс — жнива ж надворі, — запропонував цим людям Моторний, проте черги так ніхто й не покинув…
За словами Плютинського, люди розучилися працювати (адже можна не працювати, ще й гроші отримувати), навчилися вміло красти. У Зорі кілька років тому через злодіїв довелося викорчувати цілий сад на площі 320 гектарів, оскільки з його охороною не могли впоратися 95 чоловік.
