– Іване Васильовичу, наскільки стабілізувалась наразі ситуація в банківській системі Рівненщини?
– Банківська система зараз не на тому рівні, коли можна говорити, що вона повноцінно функціонує і забезпечує виконання тих завдань, що на неї покладені. Але покращення відповідні відбуваються. Все-таки у більш повній мірі проводяться розрахунки з фізичними особами по вкладах, які вони хочуть забрати, практично повністю проводяться розрахунки по депозитних відсотках, поступово зменшується кількість несвоєчасно проплачених платіжних документів. Це позитивні моменти.
– Наскільки на сьогодні відрізняється рівень депозитних та кредитних співвідношень? Якщо простіше – чи є наразі бажаючі класти на депозити гроші і брати кредити?
– Безумовно, життя продовжується. Можливо, трошки призупинилась активність суб’єктів господарювання, але ж причини дві: суттєво знизився попит на багато видів продукції, а по-друге, важко знайти великі суми обігових коштів без взяття банківських кредитів. На жаль, питання кредитів на сьогоднішній день складне. Як правило, відсутня в достатній кількості гривнева маса, щоб вільно надавати кредити. Друге – у зв’язку з інфляційними процесами та збільшенням вартості залучених коштів вартість кредитів суттєво зросла проти річної давнини. Багатьом вони стали недоступними, хоча рух є. Якщо взяти динаміку, то за перший квартал цього року депозити зменшились у нас на 16 відсотків, а вимоги за кредитами – на 2,5 відсотка. Зменшення депозитів відбувається інтенсивніше, ніж зменшення кредитної заборгованості. Тому є величезне прохання до вкладників, особливо фізичних осіб, не забирати кошти без такої нагальної потреби. Вони не пропадуть – це сто відсотків. От кажуть – знімаєм гроші і несем до державних банків. Ніхто не несе! І в “Ощадбанку”, і в “Укрексімбанку” депозити теж знімають.
– Серед депозитів 76 відсотків складають вклади населення…
– Спостерігалось зменшення депозитних вкладів суб’єктів господарювання на 23 відсотки, населення – на 14 відсотків. Якщо кількісно: то населення – на 351 мільйон гривень, а юридичних осіб – 163 мільйони гривень. Однак я переконаний, що найкращого інвестора для нашої економіки, як самі українці, ми не знайдемо. Проcто треба створити нормальні умови.
– Як вплинули на ситуацію різноманітні депозитні акції, які зараз банки активно впроваджують?
– Розумієте, люди нині настільки не довіряють банкам, що акції не дуже допомагають. Хоча завжди радили: перед тим, як вкладати кудись гроші, поцікавтесь який у банківської установи статутний капітал, чи є вона членом фонду гарантування вкладів фізичних осіб, чи нема в них якихось порушень. Тим більше, найвищий депозитний відсоток вже повинен насторожувати вкладника. Це вже перший дзвіночок про те, що потрібно звернути на цей банк особливу увагу.
– До речі, Фонд гарантування вкладів зараз нормально функціонує?
– На сьогоднішній день законодавчо встановлена сума повернення вкладів і відсотків на них одному позичальнику в одному банку в межах 150 тисяч гривень. Практично всі банки, що мають ліцензію, є членами Фонду. Хоча ті банки, де введені тимчасові адміністрації, тимчасово виключаються з Фонду. Тобто всі операції, що проходили в банку до введення адміністрації, залишаються в силі і під гарантією Фонду, ті вклади, які вносять населення після її введення, вже не регулюються Фондом.
Кошти фонду складають понад 3 мільярди гривень, хоча при необхідності ця сума може бути збільшена Нацбанком.
— Наскільки зросла кількість звернень з приводу банківських проблем?
– Значно зросла. За тиждень – до декількох десятків накопичується. На жаль, наші можливості тут майже мізерні. Якщо при цьому банки порушують чинне законодавство, то ми пишемо керівникам центральних офісів банків. В основному – це проблема зняття депозитів або проведення розрахунків. От, наприклад, у нас є банк “Європейський”, чи “Арма”, в яких немає тимчасових адміністрацій, але які затримують розрахунки.
– Останнім часом банк “Європейський” взагалі часто згадується…
– Вони зараз планують об’єднання з двома іншими банками.. Чекають, коли всі ці домовленості завершаться.
– Який з банків, де введена тимчасова адміністрація, нині є найпроблемнішим (на Рівненщині тимчасові адміністрації були введені у такі банки: “Надра”, “Укрпромбанк”, “Родовід”, “Київ”, “Біг-Енергія” (Кузнецовськ), “Західінкомбанк” – ред.)?
– Важко сказати. Якщо держава за них серйозно візьметься – а за останніми даними, уряд передбачив для цього 40 мільярдів гривень – то ситуація стабілізується. Крім того, є перемовини про злиття окремих банків. Такі новостворені банки Нацбанк теж обіцяє рефінансувати.
– Як змінилися в середньому відсоткові ставки у банках за останній час?
– Основний орієнтир у відсоткових ставках – це рівень інфляції. Я глибоко переконаний, що при наявності інфляції 20 відсотків вартість депозитів у банках повинна бути більшою. На сьогодні інфляція явно немала. Крім того, попит-пропозиція теж відіграє свою роль. Якщо банки вкрай потребують гривневого наповнення, – підвищують депозитні ставки. Безумовно, ставки за кредитами ще вищі. Але, не дивлячись на це, кредити беруть. За перший квартал цього року видано кредитів на суму 960 мільйонів гривень. З них: 118 мільйонів – населенню, 560 мільйонів – торгівлі, 140 мільйонів – переробній промисловості, 28 мільйонів – сільському господарству. Бачите, якщо раніше брали промисловість, будівництво, то нині видають більше в торгівлю, де обіг коштів набагато швидший. Лідером з кредитування сьогодні залишається “Кредобанк”.
– Іване Васильовичу, наскільки можливо зараз здійснити таку операцію, як погашення кредиту депозитними коштами?
– По-перше, це вважається досить ліквідною заставою, коли кредит видається клієнту під наявний депозит, розміщений у банку. Такі випадки є, і вони заохочуються. Але матеріально це невигідно самому позичальнику, адже тут вже не зекономиш на різниці відсоткових ставок.
– А як щодо тих банків, де введені тимчасові адміністрації? Такі операції можливі?
– Можливі, але, як правило, з отриманням кредиту. Є ще таке поняття, як переуступка боргу. Клієнт, який хоче забрати депозит, шукає іншого клієнта цього ж банку, якому потрібно гасити кредит. Тоді, якщо банк іде на поступки, цей депозит гасить кредит, а вже власник кредиту повертає кошти цій третій особі.
– Яка ситуація з банкоматами?
– Їх кількість суттєво збільшується, оновлюється. Кожна серйозна банківська установа встановлює банкомати не тільки в центрі міста, а й навіть на підприємствах, які вона обслуговує.
– Є ще якісь обмеження на користування банкоматами?
– Є, переважно у банках з тимчасовими адміністраціями. Хоча є банківські установи, які обмежують отримання готівки з метою безпеки вкладу. Непоодинокі випадки, коли карткою можуть заволодіти не її власники, і щоб не відбувалось відразу зняття всіх коштів – клієнтові слід звернутися до банківського відділення, де проходить ідентифікація особи. Я вважаю, що це правильно, хоча для декого і не дуже зручно.
– Пане Іване, дві нещодавно видані постанови Нацбанку – 107 та 109, що стосуються заборони формування комерційними банками резервів під заборгованість в іноземній валюті – викликали негативний відгук серед багатьох банкірів…
– Мені здається, що Нацбанк повинен був зробити дві речі… У свій час – це роки два-три тому – заборонити видавати кредит у валюті фізичним особам, які не мають доходу в іноземній валюті, і ввести резервування коштів банківськими установами, які залучають іноземну валюту.
– Як підсумок: чи можна надіятись, що ситуація у банківській системі потроху стабілізується?
– Не так швидко стабілізувалася ситуація, як ми до неї просто звикли. На жаль, нема такого покращання, якого хотілося б. Хоча я думаю, що кризової точки ми ще не досягли…
