Усе дійство відбувалося 21 вересня на Театральній площі. Тож якщо ви всю неділю пролежали на канапі, знайте, що ви пропустили!
По-перше, усі читачі мали змогу познайомитися з редактором “ОГОшки” Василем Тузом, який привітав усіх, хто творить і читає газету, з нестандартним, однак від того не менш значущим ювілеєм.
А що? 11 років — вік чималий. За цей час газета вже встигла пройти перевірку “на міцність” (ні-ні, не ту, що вимірюється в градусах і ставиться на пляшках з алкогольними напоями). “ОГО” змінювала своє обличчя, зміст і навіть день виходу. Приємно усвідомлювати, що з часів народження газети її шанувальників стало більше.
Справжнім презентом іменинниці від небесної канцелярії стала справді літня сонячна погода (видно, “ОГОшку” читають і люблять навіть там, за хмарами).
Не дивно, що за такої гарної погоди і гуляння вдалося на славу. Лунала музика, кумедні клоуни роздавали повітряні кульки, у своїй майстерності змагалися дві команди графітчиків (Рівне 3-45 та PR), голосисті співали у караоке (рівняни, сором, перший приз відвоювала тернополянка Юлія. Де ж рівненські голоси?), ролери виробляли божевільні па на велосипедах та роликових ковзанах, найсильніші брали участь у конкурсі метання газети, солов’ї-розбійники намагалися пересвистіти один одного, розумахи відповідали на питання вікторини, а ліниві просто грілися на сонечку і слухали музику. Як-то кажуть, кожен знайшов собі розвагу до смаку. Тим паче, що й газета не залишила своїх гостей без подарунків — переможці усіх конкурсів додому попрямували у фірмових футболочках та бейсболках з логотипом “ОГО”. А ще всі активні учасники отримували “гдосики” — внутрішньогазетну і страшенно засекречену валюту, яка протягом останніх тижнів щоденно друкувалася на сторінках іменинниці. Так от, мудрі люди акуратненько вирізали ці “гдосики”, складали у панчоху, а в неділю скупили всі повітряні кульки у “Кульковому бумі”. І не думайте, що ними керувало прагнення прикрасити свою оселю цією різнокольоровою повітряною дивиною — всередині тих кульок заховалося чимало різноманітних призів.
Словом, свято вдалося. Залишилося під фінал дружнім хором гучно заспівати: “Хеппі бьоздей, рідна “ОГОшко”! Хеппі бьоздей ту ю!”
