Півцарства за… голос
Усе почалось місяць тому, коли керівник області провів брифінг у столиці, де розкритикував дії уряду. Згодом він з’явився й у програмі “Свобода на Інтері” де також піддав критиці “антикризові” кроки Юлії Тимошенко. В інтернет-виданнях одразу заговорили, що Віктор Матчук — людина Секретаріату Президента і саме від його появи в парламенті може залежати доля коаліції й уряду.
Уряд нині — у важкій ситуації. З Кабміну, голосно грюкнувши дверима, пішов міністр фінансів Віктор Пинзеник. Аби призначити нового міністра, потрібні голоси в Раді, з якими нині важко.
Україні вкрай необхідні гроші, аби залатати діру в бюджеті. Перший транш ми вже отримали від МВФ, мали отримати другий. Але через внутрішню ситуацію в державі нам не поспішають позичати. Звісно, нам можуть дати в борг росіяни, але провести цю угоду “тихо” не вийшло.
Тепер, якщо Тимошенко все ж візьме кредит у білокам’яній, то, очевидно, втратить електорат на заході країни. Призначення міністра чи отримання кредиту МВФ неможливі без участі Верховної Ради. Коаліція ж нині існує лише де-юре, а де-факто нині прем’єру дуже важко отримати необхідні 226 голосів для прийняття потрібних рішень. З комуністами, здається, домовлятись дедалі важче.
Добрати голос Тимошенко могла б у тієї частини НУ-НС, яка ніяк не може визначитись, з ким вона — з прем’єр-міністром чи з Президентом. Схилити їх до “правильного” вибору можна було б міністерськими портфелями. Саме тому, припускаю, Юлія Володимирівна заговорила про ротацію в уряді. І саме тут, мабуть, криється основна причина “цінності” Матчука.
Політичний “цугцванг”
Майже місяць тому, коли в інтернеті почали з’являтись перші згадування і припущення щодо Матчука народного депутата та його ролі в майбутньому розкладі, керівник облдержадміністрації сказав: “Потрібно розуміти, заради чого ти йдеш у парламент. Якщо мова йде про те, щоб іти у Верховну Раду лише заради одного голосування і залишити область, то для мене ці речі несумісні. Якщо ж іти в парламент, щоб працювати, реалізовувати свої задуми й ідеї, які будуть на користь державі, то тоді у цьому є сенс. Є тоді привід для розмови… (“ОГО” №5 від 5 лютого 2009 року)”.
Нещодавно Віктор Йосипович сказав інше: “Якщо я стану депутатом Верховної Ради, першим моїм кроком стане звільнення Юлії Тимошенко. Я буду ініціювати збори фракції НУ-НС, на яких поставлю питання про підтвердження входження фракції до коаліції разом із БЮТ і Блоком Литвина. Без мого голосу це підтвердження буде неможливим, що зробить коаліцію неіснуючою і зробить уряд нелегітимним”. З одного боку, це може виглядати як непослідовність, але давайте розберемось.
Нині фракція НУ-НС фактично розділена порівну. У пропрезидентської частини, як пишуть аналітики, сьогодні є 36 голосів проти Тимошенко (фракція налічує 72 депутати — авт.). Решта або за Тимошенко, або не втручається… Якщо дати міністерські портфелі депутатам, які “думають”, кого підтримувати, то вони будуть змушені зректись мандата. А це означає, що до Ради зайдуть депутати, наступні за списком. А наступним за списком є якраз керівник Рівненщини Віктор Матчук. З приходом якого пропрезидентська частина НУ-НС отримує 37-й голос, необхідний для виходу фракції з коаліції.
Ситуація, коли кожен наступний хід неминуче веде до погіршення ситуації, у шахах називається “цугцванг”. Нині прем’єр, здається, саме у такій ситуації. Якщо вона піде на торг міністерськими портфелями заради необхідних голосів, до Ради зайде Віктор Матчук. Що в свою чергу може покласти юридичний край коаліції, а отже — Тимошенко втратить крісло. Цього вона допустити ніяк не може.
Без 226 голосів у Раді уряд не зможе провести зміни до бюджету та залучити кредити, а відтак — можуть виникнути проблеми з виплатами бюджетникам. Для керівника уряду це катастрофа напередодні президентських виборів. Електорат не сприйматиме жодних виправдань на голодний шлунок.
Вийшовши відкрито із заявою, Віктор Матчук фактично пояснив, чим закінчиться для Тимошенко його прихід у парламент і в стилі київського князя Святослава оголосив: “Іду на ви…”. Тимошенко правильно зрозуміла, і про ротації в уряді говорити перестали. Але, очевидно, на цьому історія не закінчиться.
Керівник Рівненщини несподівано став одним із ключових гравців в українській політиці. Від того, чи прийде він у парламент, залежить подальша доля уряду, а отже — і країни. Тут варто згадати факт, коли Тимошенко, викликавши на нараду, змусила чекати Віктора Матчука п’ять годин на стільчику біля туалету. Чи думала вона тоді, що саме від цієї людини може залежати її прем’єрське майбутнє? І як би вона тоді повелась? Сьогодні ж через Матчука Секретаріат Президента оголосив Тимошенко “шах”, чи стане він “матом” — подивимось.
Як розвиватиметься ситуація, побачимо, але зрозуміло одне: Матчук вийшов на новий рівень у своїй політичній кар’єрі. І хтозна, може, колись він таки стане міністром чи навіть президентом. Зрештою, народжувати президентів для нашої області — не вперше. Від Кравчука залежала Незалежність, від Матчука — доля уряду.
