Про дату наступних президентських виборів почали сперечатись чи не відразу після інавгурації Президента Ющенка. Плутанину в це питання внесли дві події: конституційна реформа та переголосування третього туру виборів. Саме через них змістились дати проведення виборів Президента та інавгурації новообраного глави держави.
Дишло закону
Конституція України в статті 103 говорить: “Президент України обирається … строком на п’ять років. Чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю останнього місяця п’ятого року повноважень Президента України”.
Інавгурація Віктора Ющенка відбулась 22 січня 2005 року. Тобто п’ять років президентства спливає саме 22 січня 2010 року. Якщо слідувати букві закону, то вибори мали б відбутись, мабуть, у грудні 2009 чи січні 2010 року. Хоча й тут все неоднозначно. Але вибори призначили на 25 жовтня, місяць, який аж ніяк не останній у п’ятирічному терміні нинішнього Президента. Про політичну “доцільність” — пізніше, поки що розберемось далі в букві закону.
Місяць жовтень у постанові Верховної Ради з’явився невипадково. Згідно зі статтею 17 Закону України “Про вибори Президента України”, “чергові вибори Президента України відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень Президента України”.
Звісно, можна припустити, що Президента оберуть наприкінці жовтня, але вступить у свої обов’язки він лише у січні наступного року. Зрештою, саме така модель практикується у тих же Сполучених Штатах, коли новообраний президент не відразу вступає у свої права. Але в Конституції записано інше.
Стаття 104 Основного Закону зазначає: “Новообраний Президент України вступає на пост не пізніше ніж через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України”. Отже, при будь-яких розкладах новий Президент має стати повноправним главою держави вже в цьому році.
Якщо Віктор Ющенко буде проти дати 25 жовтня, то він може звернутись до Конституційного Суду, аби той розтлумачив суперечності в законах.
Гра на випередження
Відразу після призначення парламентом дня президентських виборів, це рішення почали називати політичним. І, мабуть, недарма. Останнім часом заговорили про дострокові вибори парламенту. Це, мабуть, стало однією з причин, які стимулювали виборчо-президентську активність народних обранців. Адже, згідно із законом, Президент не може розпустити Раду, якщо до президентських виборів залишилось менше, ніж півроку. Тобто Ющенка фактично позбавили можливості змінити політичні розклади в парламенті до свого походу на вибори. А про те, що такі плани були, можна зробити висновок із коментарів та заяв чиновників з президентського Секретаріату.
Є й інша політична доцільність. Юлії Тимошенко вигідно провести вибори Президента вже… вчора. Адже економічна ситуація в країні безжально б’є по її рейтингу і чим далі, тим більше втрачається перспектива посісти головне крісло в державі. А молодий Арсеній Яценюк набирає рейтингові оберти й уже фактично дихає в потилицю. Якщо так піде далі, то головним опонентом “регіонального” Віктора Януковича стане саме екс-спікер, а не лідерка БЮТу. І тоді всі зусилля прем’єр-міністра підуть коту під хвіст.
Звісно, жовтень — це ненайкраща дата для лідерки БЮТу, але все ж веселіше, ніж грудень чи січень, коли доведеться звітувати за весь рік. До жовтня бюджетних коштів ще вистачить. Можливо. А там, як то кажуть, — розберемось.
Одночасне перезавантаження
Якщо на початку вистави на стіні висить рушниця, то наприкінці вона має вистрілити. Такі закони драматургії. Політика нічим не гірша за театр, і закони тут майже такі ж.
Про одночасні вибори Президента і парламенту заговорили ще на початку минулого року. Восени про таку можливість говорили політики чи не всіх кольорів. Аж раптом, коли Верховна Рада призначає дату виборів Президента, Віктор Ющенко заявляє, що не проти, якщо одночасно відбудуться вибори й до парламенту. І бажано за зміненою виборчою системою (це тема окремого матеріалу – авт.). Але тут уже депутати “включили задню”. Адже в такому разі більшість з них однозначно позбавиться депутатських мандатів, а найбільші сьогодні партії та блоки мають шанс набрати значно менше голосів. Втрачати владу сьогодні не хоче ніхто. Та й не лише сьогодні.
Потрібно домовлятись
У нинішньої влади не просто криза, їй більше відповідає слово “бардак”. Президент може розпустити Раду, але не може провести вибори, бо Кабмін не дасть грошей. Кабмін намагається, нібито, боротись з економічною кризою, але більше зайнятий війною з Секретаріатом. Верховна Рада вже давно працює в режимі “що хочу, те роблю”, а спікер Володимир Литвин в усіляких телешоу критикує своїх колег, що вони… “замість роботи ходять на телешоу…”.
Чи відбудуться вибори Президента саме 25 жовтня — сказати важко, так само, як і спрогнозувати можливість дострокових виборів до Верховної Ради. Україні справді вкрай потрібне повне перезавантаження влади, але лише зі зміною виборчої системи. Досягти цього можна лише тоді, коли нинішня так звана політична еліта сяде за стіл переговорів і домовиться. Зрештою час згадати, що політики приходять і йдуть, а Україна залишається. Поки що.
![]()

