Триває збір підписів під петицією до Президента України щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Збройних сил України Едуарду Петрику. Ініціаторкою звернення стала сестра загиблого воїна — Оксана Лобасюк. Петицію оприлюднено 23 січня 2026 року.
Едуард Петрик народився 9 червня 1988 року в місті Рівне, проживав у селі Вересневе. Він навчався у ЗОШ №28, згодом здобув фах слюсаря-ремонтника швейних машин у технікумі технологій та дизайну НУВГП. Прагнучи розвитку, продовжив освіту в Міжнародному економіко-гуманітарному університеті імені Степана Дем’янчука, де отримав кваліфікацію викладача фізичного виховання і спорту.
Життя, присвячене спорту
З дитинства спорт був невід’ємною частиною його життя. Вже з дев’яти років Едуард займався футболом, був вихованцем ФК «Верес», а згодом гравцем футзального клубу «Кардинал-Рівне». У спортивному середовищі його пам’ятають як дисциплінованого, командного та наполегливого гравця, людину з великим серцем і щирою посмішкою.
Друзі та рідні згадують Едуарда як світлого, доброго й безмежно позитивного чоловіка, який любив життя, мав багато друзів і ніколи не відмовляв у допомозі тим, хто її потребував.
Свідомий вибір Захисника
У травні 2025 року Едуард Петрик був мобілізований до лав Збройних сил України. Він служив стрільцем-снайпером 2-го механізованого батальйону військової частини А4638. Побратими говорять про нього як про відповідального воїна, який без страху і сумнівів став на захист держави.
Останній бій і втрата
10 січня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі Новосергіївки Ізюмського району Харківської області Едуард Петрик загинув, захищаючи Україну. Його смерть стала болючою втратою для родини, спортивної спільноти Рівного та всієї громади.
Прощання з Героєм відбулося 21 січня 2026 року на майдані Незалежності в Рівному, поховали його на кладовищі у селі Вересневе.
У Едуарда залишилися мама, сестра та син. Для них і для громади Рівного ця петиція —спосіб зберегти справедливу пам’ять про людину, яка пожертвувала найдорожчим.
Присвоєння звання Героя України — це державне визнання мужності, самовідданості й любові до Батьківщини. Підтримати петицію — означає сказати: ми пам’ятаємо.
