Усе починається ще в дитячому садку, де вихователі приділяють більше увагу симпатичним малятам. У школі маленькі красунчики і красуні вчителями сприймаються як більш здатні і талановиті, у порівнянні зі своїми менш привабливими однолітками, і, відповідно, одержують вищі оцінки. Привабливі дорослі мають більше шансів на кар’єрний ріст: вакантне місце дістається, як правило, більш симпатичному. А все тому, що красивим людям навколишні приписують усілякі чесноти і достоїнства, навіть неіснуючі. Так що, навіть злочинці, якщо вони красиві, можуть розраховувати на полегкість суддів і присяжних і одержують більш м’яке покарання. Однак ті ж соціологи установили ще одну цікаву істину: мало бути красивим, треба вміти ним бути. Саме тому, що багато людей недооцінюють свої зовнішні дані, краса і вважається рідкісним дарунком. А насправді об’єктивно красивих людей на світі куди більше, ніж очевидно некрасивих!
