Поглинання відбудеться до вересня?
Зараз усім підприємствам важко, працівники страхових компаній не приховують, що мають труднощі.
— В умовах кризи виживуть найсильніші, — зауважує директор Рівненського департаменту СК “Київський страховий дім” Станіслав ШМАРЧУК. — Відомо, що вже 70 страхових компаній оголосили себе банкрутами, це в основному були “кишенькові” страхові компанії великих структур, які із зупинкою роботи головного підприємства не вижили.
Керівник Рівненської агенції СТ “Іллічівське” Віктор ЯНКОВИЙ наголошує, що у кожній страховій компанії нині є проблеми з ліквідністю. На його думку, до вересня 20% компаній, що працюють зараз, відсіються, поглинуться сильнішими гравцями на ринку. Особливо це стосується молодих компаній, які працюють 2-3 роки, мають широку мережу і зазнають нині значних адміністративних витрат.
Фахівці рекомендують клієнтам компаній не панікувати, адже ліцензії страховикам видавали не просто так, вони підкріплені певними грошовими фондами, тому у разі страхового випадку кошти відшкодовуватимуться. Якщо клієнт дізнається, що його страхова компанія збанкрутувала, він може розірвати договір, отримати різницю коштів, і перестрахуватись в іншій.
Хочеш відшкодування — ставай у чергу
У зв’язку із мораторієм на дострокове зняття депозитів, деякі страхові компанії не можуть відшкодувати збитки за страховими випадками, бо їхні кошти лежать на банківських депозитах.
— Деякі страхові компанії зберігали кошти на депозитних банківських рахунках, і у зв’язку із мораторієм на дострокове зняття депозитів, тепер не можуть виплатити страховки своїм клієнтам, — розповідає Віктор Янковий. — Їхні клієнти отримають відшкодування після закінчення терміну дії депозитного договору. Якщо ж кошти страхової компанії лежали в банку, де введена тимчасова адміністрація НБУ, то за законом банк поверне депозит страховику у разі закінчення терміну договору тільки через півроку.
Віктор Янковий вважає, що клієнтам таких компаній доведеться деякий час чекати виплат і ставати за відшкодуванням у чергу.
— Більшість страхових компаній свої кошти зберігали на короткострокових банківських депозитах, або вкладали у довгострокові інвестиційні проекти, — розповідає Станіслав Шмарчук. — Як правило, для зберігання коштів страховики обирають безстрокові депозитні програми, тобто при потребі гроші компанія може зняти у будь-який момент, але відсотки на кошти за таких умов нараховуються незначні. Можливо, деякі страховики обрали строкові депозити на умовах вищих відсотків, але без можливості зняти вклад достроково, і через це опинилися у скрутному становищі. Хоча з більшістю страхових компаній подібне не може трапитись, бо вони, як і “Київський страховий дім”, перестраховують ризики.
За словами директора Рівненської філії СК “Провідна” Сергія КОПАНИЦІ, страхова компанія повинна не виправдовуватись перед клієнтами, а виконувати зобов’язання.
— У нас проблем з невиплатами немає, — зауважує він. — Якщо страховик бере зобов’язання, мусить знайти кошти, щоб їх виконати. А якщо не виконує, то це значить, що має проблеми.
Страховка замість “панчохи”
Ще донедавна кожна солідна страхова компанія проходила акредитацію в якомусь банку чи автомобільному салоні й отримувала легкий доступ до страхування заставного майна. Нині банки не кредитують, тому орієнтовані тільки на ці сегменти ринку компанії мають труднощі. Відчутний також спад платежів і в корпоративному секторі обов’язкового страхування.
На думку Сергія Копаниці, страховики багато що переосмислять після кризи і в майбутньому надаватимуть більшої уваги добровільному страхуванню майна.
— Компанії змушені будуть переорієнтуватись на страхування фізичних осіб, — наголошує Віктор Янковий. — Цей ринок освоєний нині орієнтовно на сім відсотків.
Незважаючи на всі проблеми та труднощі, через які цього року пройдуть страховики та їх клієнти, на думку Станіслава Шмарчука, громадяни страхуватимуться більше.
— Наші люди завжди відкладали на “чорний день”. Тепер, коли відкладати у “панчоху” абсурдно, а у банк класти кошти боязно, найкращий вихід — застрахувати той самий “чорний день”, — наголошує він. — Хоч у нас і немає поки що культури страхування, проте згодом громадяни розумітимуть, що це для них не примусове стягнення коштів, а благо. Із часом вони навчаться закладати у свій бюджет страхування ризиків.
![]()


