Куди пливуть сталеві ріки?

Українським металургам довелося змінити географію експорту. Поставки у країни південно-східної Азії значно зменшилась. Натомість продукція активно експортується до країн СНД, до регіонів Близького Сходу та країн ЄС. За словами експертів, такий перерозподіл відбувся не без участі Китаю. Раніше саме туди надходив великий відсоток нашої металургійної продукції.

Керівник департаменту з питань металургійного комплексу “Держзовнішінформ” Володимир Піковський пояснює: “Китай дуже збільшив виробництво рідкої сталі у зв’язку з великим попитом на внутрішньому ринку Китаю. Сьогодні виготовляють близько 380 млн тонн сталі і споживають близько 420 млн тонн сталі. Китай насичує свій внутрішній ринок, а також має можливість поставляти свій метал у навколишні регіони південно-східної Азії”.
Загалом Україна експортує близько 80 відсотків металопрокату. За підсумками 2005 року, споживання на внутрішньому ринку становить 8 млн тонн, 25 мільйонів тонн експортовано. Отож, державі не завадило б створити умови, які спонукали б до розвитку ринку. Адже проблема існувала в кожній галузі, яка використовує в своєму виробництві метал. Експерти стверджують, що внутрішній ринок несформований і є питання як з організаційною, так і з законодавчою базою. Важко конкурувати і на зовнішній території. Наша продукція низькотехнологічна. Причина одна — відсутність технічного переозброєння вітчизняних металургійних підприємств. Та і без переваг не обходиться. За словами Володимира Піковського, зовнішній ринок — це великі обсяги, довгострокові контракти та майже завжди — стовідсоткова передоплата та повернення ПДВ. Отже, каже, зовнішній ринок — це гарантований збут продукції. На внутрішньому ринку такого, на жаль, немає.
Натомість українцям стало вигідніше збувати брухт на своїй території, а обсяг експорту значно скоротився, цьому посприяла завищена митна ставка при перевезеннях. Внутрішній ринок для продавців привабливий, але й тут виникають певні проблеми з підприємствами, які не завжди виконують свої зобов’язання з виплатами. Заборгованість становить близько 40 млн грн.
Президент Української асоціації вторинних металів Валентин Куліченко стверджує: “Усі ці проблеми пов’язані з енергоресурсами, з газом насамперед. Ми запропонували підприємствам наші заходи, які дозволяють без якихось суттєвих змін у взаємовідносинах змінити закупівельну ціну на 60-80 гривень. Це перш за все умови приймання металобрухту і умови розрахунку за його доставку до металургійних підприємств”.
Відтак існують проблеми: багато брухту зникає при перевезеннях, його організовано крадуть на підприємствах. Однак, за словами експертів, такої сировини на Україні вистачає. Адже сталі виробляють менше, ніж ще рік тому.

Loading

Не пропускайте важливі новини Рівненщини Читайте ОГО у Google News
Підписатися
Поділитися:

Головні новини

Прокрутка до верху