Упродовж усього життя її супроводжує Любов. І не лише через те, що батьки дали їй ім’я, яке символізує це прекрасне почуття. А й тому, що люди та оточуючий світ завжди викликали у неї цікавість та захоплення. Можливо, саме з цієї причини вона й стала лікарем та вже багато років допомагає народжуватися новому життю. Про вплив імені на свою долю розповіла головний лікар обласного перинатального центру Любов КОВАЛЬЧУК-ЗАРХ.
Її батьки довго не могли вирішити, як назвати донечку.
— Перебирали різні варіанти, ніяк не могли зупинитися на чомусь одному, — розповідає Любов Ковальчук-Зарх. — Тим часом називали “наша люба”, “наша маленька”. І згодом вирішили, що Люба — це саме те, що треба.
Пані Любов каже, що має любов у серці, і саме завдяки цьому почувається щасливою:
— Не знаю, чи пов’язано це з моїм іменем, але я дуже люблю все живе, тварин. А ще люблю людей, з першої зустрічі відчуваю зацікавленість. Мені ще поталанило в житті, адже навіть коли було дуже важко, у скрутні часи, біля мене були завжди хороші люди. Це дуже здорово і, можливо, саме імені я цим і завдячую. І ще, звісно ж, Богу і батькам. Можу сказати, що у мене є любов до життя, до родини, до близьких, колег, до роботи. Це робить мене щасливою.
![]()


