Генеральний директор української компанії “Фільмотехнік” Анатолій Кокуш цьогоріч одержав дві нагороди — технічний “Оскар” Американської кіноакадемії — за операторські крани “Каскад” і “Авторобот”. Це перші “Оскари” в Україні!
— Я весь час робив щось нове. Щоб досягти успіху в житті, слід обрати саме свій шлях. Не треба когось наслідувати, повторювати те, що вже кимось зроблене. Треба йти на крок попереду інших.
У мені завжди перегукувалися техніка й мистецтво, займався у технічних гуртках і в аматорських кіностудіях. Напевно, тому мені дуже подобається вдосконалювати кінознімальну техніку. Коли розподілився на студію Довженка, було боляче дивитися, як через примітивне устаткування оператори не можуть втілити прекрасні творчі ідеї. Я пропонував свої варіанти пристроїв, їх, природно, відкидали. Але я не зупинявся, шукав таких же зацікавлених у нових конструкціях людей. І знайшов! Це були провідні оператори студії. Вони з задоволенням сприймали мої ідеї й фінансували їх з бюджету фільму. Так розвивалося моє творче “Я”.
Коли у закордонних журналах бачив нову техніку, ніколи не намагався її повторити — я хотів зробити краще.
Хто в мене вірить – за мною!
— Коли прийшов час перебудови, ми організували кооператив. І ситуація знову повторилася. Усе, що я пропонував робити, сприймалося з посмішкою. Мені заперечували: такого ніде немає, щоб таке зробити, потрібні десятиліття. І взагалі — навіщо це потрібно? Мені було дуже образливо. Я втомився боротися з колективною недовірою усередині кооперативу. Сказав: якщо ви не бачите перспективи в цьому напрямку — нам з вами не по дорозі, я створюю власну фірму. І хто в мене вірить — за мною.
Що дало мені сили і впевненість створити своє підприємство? Найперше, те, що мої розробки користувалися великим попитом, ми працювали вже і з Микитою Михалковим (фільм “Урга. Територія кохання”) і в інших картинах, нами зацікавився телевізійний бізнес. Ми першими на ринку стали займатися новими пристроями. Усі захоплювалися нашою технікою. Я одержав чимало пропозицій від московських музичних продюсерів.
Америка не дає розслабитись
— Час йшов. Ми працювали на московському ринку, на українському. І от стався такий випадок. У Ялті американський продюсер знімав рекламний фільм про можливості природи ялтинского узбережжя для зйомок кінофільмів. Я привіз своє устаткування і надав його для зйомок.
Через півроку цей фільм одержав перший приз на спеціальному конкурсі — Нью-йоркському кінофестивалі — за образотворче вирішення фільму. Завдяки цій перемозі з’явився інтерес до мого устаткування, надійшла пропозиція представити його на американському ринку. Так у мене з’явилися американські партнери. З їх допомогою ми потрапили на виставку кінознімальної техніки і зробили фурор. За рейтингом інтересу відвідувачів ми зайняли перше місце, причому зі значним випередженням.
У нас було одразу п’ять новинок. І далі ми вже активно розвивали успіх, беручи участь в інших профільних виставках у Європі і США. Наше устаткування одержало визнання професіоналів й активно використовується для зйомок найсучасніших фільмів.
Тепер у США у нас своя база, яка вимагає матеріальні, фізичні та нервові затрати. Америка не дає розслабитися. Наше устаткування одразу почали копіювати… не порушуючи законодавства: і стабілізуючі голівки для кінокамер, і авторобот, який американці назвали Рашен Арм — російська рука.
У Європі ми працюємо з прокатними фірмами. Це інша тактика. На кожен фільм існують тендери. І наше устаткування бере у них участь. Раніше ми програвали ці тендери тільки тому, що устаткування було з України. Але нині наша продукція — це бренди. І ніхто не ставить запитання — звідки це, хто його зробив? Останнім часом ми виграємо тендери в усі найбільші картини. “Код Да Вінчі”, “Казанова”, “11 друзів Оушена”, “Пограбування по-італійськи”, “Місія нездійсненна-3”… Зараз працюємо на зйомках “Гаррі Поттера”. Ми пишаємося тим, що працюємо у таких фільмах.
Я часто одержую подяки за відмінну техніку.
Фінансове питання – не на першому місці
— Коли вів переговори з партнерами, я говорив так: для мене фінансове питання не на першому місці. Для мене головне, щоб моє устаткування брало участь у значних проектах і стало відомим у професійному середовищі. І щоб я обов’язково знав про це. Просування — дуже важливий пункт успішного бізнесу.
Був і такий випадок. Ми програли тендер фільму “Царство небесне”. Виграли конкуренти — іспанці. Фільм знімався в Марокко. І через два тижні прийшов лист, що іспанська техніка вийшла з ладу через пил, а група просить безкоштовно привезти наше устаткування для тестування. Природно, ми погодилися на ці умови. Хоча й повинні були понести ризикові витрати. Пройшли тест на “відмінно”, і на нашому устаткуванні був відпрацьований весь фільм.
От ви читаєте ці рядки і думаєте: чому це він возить своє устаткування безкоштовно? Нехай спочатку заплатять, тоді повеземо. Ви не думайте, що я такий добрий дядечко. А чиню я так тому, що конкуренція дуже висока. І щоб здолати конкурентів, треба приймати такі пропозиції, бо у випадку успіху оплата йде по повній програмі! Так роблять не тільки фірми, а й люди, які хочуть одержати роботу в Голлівуді.
Основний принцип: щороку видавати новинки
Треба весь час технічно розвиватися, потрібні розумні люди. У мене штат більше 50 чоловік. Є проекти далекої перспективи, є — ближньої. Чи легко невеликій українській компанії займатися дослідницькою діяльністю? Важко. Ми ізольовані від усього іншого світу. Виготовляти наше устаткування на українських заводах, де накладні витрати 1000% — дуже дорого. У мене є бажання зібрати всіх своїх і відкрити маленьке українське містечко у США або Європі. Але, на жаль, це неможливо. Люди прив’язані до України. А найдорожче, що в мене є, — це мій колектив.
Основний мій принцип — щороку видавати новинки. Конкуренти переслідують, копіюють — треба випереджати.
Я одержав нагороду — технічний “Оскар” Американської кіноакадемії за операторський кран “Каскад”, а другу нагороду — за операторський кран “Авторобот” отримав разом з конструктором Юрієм Поповським.
Під час вручення нагороди актриса Рейчел МакАдамс, що вела церемонію, пожартувала на тему співзвуччя crane-Ukraіne (кран-Україна), і мені було приємно, що Ukraіne стає звичайним, звичним словом американської мови.
