36 днів на позиції під безперервними обстрілами, ворожі штурми, газові атаки та тяжке поранення. Через усе це пройшов 27-річний Михайло Кравчук із Рівненщини. Колись він мріяв працювати в поліції, а згодом став на захист України у складі бригади «Хижак». За мужність під час оборони Торецька Михайло отримав найвище державне звання – Герой України. Попри важке поранення, після лікування та реабілітації він повернувся до служби.
Дитяча мрія, яка стала професією
Михайло Кравчук ще зі шкільних років знав, ким хоче бути. Його цікавили право, справедливість та робота правоохоронців. Особливо захоплювався кримінальним і адміністративним правом. Свою дитячу мрію хлопець здійснив у 2019 році, коли розпочав службу в патрульній поліції Рівного.
Однак повномасштабне російське вторгнення змінило звичне життя. Михайло вирішив, що його місце не лише на вулицях рідного міста, а й поруч із тими, хто захищає Україну на передовій. У травні 2024 року він приєднався до зведеної стрілецької бригади патрульної поліції «Хижак». Так поліцейський став піхотинцем, а замість звичних патрулювань розпочалися бойові завдання на Донеччині.
36 днів у Торецьку під безперервними обстрілами
Одним із найважчих випробувань для Михайла стала оборона Торецька. Разом із п’ятьма побратимами він утримував важливу позицію в місті, де тривали запеклі бої. Українським захисникам довелося залишатися там 36 днів.
Увесь цей час військові перебували під постійною загрозою. Російські війська атакували їхні позиції, застосовували артилерію та газ.
«Нашу позицію зносили щодня. Кожен день – артобстріли, ворог труїв нас газом. 24 на 7 – у такому «хардкор-режимі» доводилося разом із хлопцями воювати. Ми розуміли, що не можна включати задню. Інакше звідси не вийдемо ніколи», – згадує Михайло.
Попри складні умови, захисники продовжували виконувати завдання та відбивати ворожі штурми. Під час боїв їм навіть вдалося взяти в полон російських військовослужбовців. Утримувати позицію довелося значно довше, ніж планувалося. Через погодні умови та активність ворожих безпілотників провести ротацію було складно.
Для Михайла та його побратимів ці 36 днів стали випробуванням не лише фізичної витривалості, а й сили характеру.
Тяжке поранення та боротьба за відновлення
1 березня 2025 року під час виконання бойового завдання Михайло отримав тяжке поранення ніг. Попереду були лікування, реабілітація та поступове повернення до звичного життя. Поранення змінило його подальший військовий шлях, але не бажання служити Україні.
Після відновлення Михайло повернувся до роботи в поліції. Сьогодні він має звання старшого лейтенанта та обіймає посаду інспектора групи озброєння батальйону № 2 полку управління патрульної поліції в Рівненській області. Попри пережиті випробування, захисник не втратив оптимізму та продовжує виконувати свої службові обов’язки.
Найвища державна нагорода
За мужність, проявлену під час оборони Торецька, Михайло Кравчук отримав звання Героя України. 4 липня 2025 року його нагородили орденом «Золота Зірка». Ця відзнака стала визнанням його особистої хоробрості та бойової роботи, яку він виконував разом із побратимами.
Сьогодні Михайлові лише 27 років. За плечима – служба в поліції, участь у важких оборонних боях, тривале перебування на передовій і непростий шлях відновлення після поранення.
Та його історія – не лише про нагороди та бойові заслуги. Вона про людину, яка ще дитиною визначила для себе професію, згодом стала на захист країни, пережила надзвичайно складні випробування й знайшла сили продовжити службу.
Михайло Кравчук із позивним «Койот» – один із тих українських захисників, чия мужність заслуговує на повагу, а історія – на те, щоб про неї знали.
