Під час пожежі згоріло все, неушкодженою залишилась лише Євангелія священика.
Хата священика була дерев’яною, спалахнула через закорочення дротів і за двадцять хвилин геть згоріла.
Шестеро дітей і панотець тепер живуть у хліві, дві доньки готують їсти, хлопці пораються по господарству.
У старому хліві і кухня, і спальня. Хоч і тісно, але перелітувати можна, якби, щоправда, дах не протікав.
Гроші на нову хату священику збирають усім районом: селяни, єпархії та підприємці. Проте досі пожертв вистачило лише на новий підмурівок.
Районні чиновники допомогли коштом держави оздоровити дітей-погорільців у Євпаторії, обіцяють підтримати і будівництво, щоби до холодів дім звели й накрили. Адже духівник сам виховує дітей, троє з них – рідні, троє – годованці. Однак, наголошують, люди самі мусять дбати про своє майно.
Хата панотця застрахована не була. Згоріло все майно, документи та заощадження. Серед купи обгорілих книг, які стояли в шафі, вогонь не торкнувся лише єдиної.
У селі це називають не інакше як дивом. Побачивши вціліле Євангеліє люди плакали і молилися.
Погорільці сподіваються, що це був добрий знак. І вірять – людське милосердя та захист вищих сил допоможуть їм пережити лихо.
