Принаймні, в одній родині на Рівненщині цей день мав би бути святом. 29 листопада Олегу Неваді виповнилося б 40 років, і рідні готувалися б привітати його зі знаменною датою. Натомість – з чорними стрічками та квітами вони приходять до його могили. Колеги, друзі, земляки з Млинова стоять поруч, мовчки торкаючись холодного граніту з фотографією, де він назавжди залишився 39-річним.
Олег Невада загинув 22 лютого 2025 року на Торецькому напрямку під час виконання бойового завдання. Ворожий обстріл став фатальним: старший сержант Об’єднаної штурмової бригади Нацполіції «Лють» отримав тяжкі осколкові поранення та вибухову травму. Це сталося рівно через два роки після того, як він одним із перших вступив до штурмового полку «Сафарі» 22 лютого 2023 року.
Його шлях був шляхом служіння. Понад 20 років життя Олег присвятив захисту України: 15 років – у Збройних силах, а з 2019 року – у Національній поліції. Він працював кінологом, пізніше – у відділі логістики та озброєння у Млинові. Колеги описують його однаково: добрий, справедливий, відповідальний, той, на кого можна було покластися будь-якої миті.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, він не вагався. Зареєстрований в оперативному резерві, Олег відразу став до лав «Люті», виконуючи бойові завдання на найскладніших ділянках фронту. До останнього залишався серед тих, хто тримав оборону, — тихо, без зайвих слів, як це робив завжди.
У день його 40-річчя рідні та побратими не приховували сліз. На могилу поклали квіти, запалили свічки пам’яті, згадували історії, якими він запам’ятався кожному. Це була не офіційна церемонія — це було живе прощання і вдячність за його шлях, який обірвався надто рано.
Поліцейська родина, громада Млинова та вся Рівненщина продовжують берегти його ім’я серед героїв, які віддали своє життя за Україну. Олег Невада назавжди залишиться прикладом тихої відваги та відданості, які не потребують гучних слів — лише пам’яті й шани.
