За додаткові послуги — плати сам
Ініціативи Кабміну викликали неоднозначну реакцію експертів. Хоч багато з них погоджуються з необхідністю брати оплату за додаткові послуги, які надають бюджетні установи.
— Оплата додаткової праці педагога, наприклад, підготувати учня чи студента до атестації, перездачі чи тестування, не передбачена законодавством, — зазначив начальник міського управління освіти Віталій НОВАК. — Але всі погодяться з тим, що кожна людина має отримувати винагороду за витрачений час та зусилля. За це має платити або держава, або батьки. Зважаючи на соціальне розшарування, яке є в суспільстві, можемо прийти до того, що не всі, хто потребує додаткових занять чи інших освітніх послуг, зможуть їх оплатити. Сьогодні в освіті врегульовані всі питання, які стосуються оплати, тож чогось кардинально змінювати не потрібно. На мою думку, є чимало інших питань, які потрібно негайно вирішувати. Наприклад, досі не врегульовані штатні розклади закладів нового типу, не вирішені питання оплати навчально-виховним комплексам.
Легалізація оплати медичних послуг може поліпшити ситуацію в галузі, переконаний начальник міського управління охорони здоров’я Михайло СТИЧИШИН:
— У медицині грошей не вистачає. Маємо парадокс: з одного боку Конституція гарантує безкоштовну медицину, з іншого ж держава виділяє лише п’ять відсотків коштів, які потрібні на медикаменти та медобслуговування. Тож людям давно потрібно сказати правду: що за державні кошти, тобто безкоштовно, громадянам можуть надати лише обмежений перелік послуг, наприклад, ургентну допомогу, допомогу при пологах тощо. За решту ж доведеться платити. звісно ж, це питання — політичне, за нього ніхто не хоче братися, але таку оплату потрібно вводити. І це можуть бути не лише кошти громадян. А й медичне страхування, кошти з соціальних фондів, інші джерела фінансування.
Благодійники допоможуть
із зарплатою?
Якщо офіційне введення плати за додаткові послуги викликало в цілому позитивну реакцію, то використання благодійних внесків для виплати зарплати експерти називають незаконним.
— Ще не чув про постанову, яка передбачає використання благодійних внесків для виплати зарплати, — розповів голова постійної комісії Рівненської облради з питань бюджету, фінансів та податків Олег ХОМИЧ. — Нещодавно на засіданні постійної комісії ми говорили про те, що використовувати на такі цілі благодійні внески — незаконно. Але я прекрасно розумію, що коли недостатньо державного фінансування, а керівнику держпідприємства “світить” кримінальна відповідальність за невиплату зарплати, то як тимчасовий вихід із ситуації такий варіант розглянуть.
Через відсутність чіткого механізму втілити цю ініціативу буде важко.
— Зараз це неможливо, — впевнений Михайло Стичишин. — Але ситуацію з оплатою праці медиків потрібно вирішувати, зараз вона одна з найнижчих. На мою думку, щоб реалізувати нововведення, держава створюватиме нові благодійні фонди.
— Перш ніж впроваджувати нововведення, треба було б їх обговорити у суспільстві, — додає Віталій Новак. — Поспішність у прийнятті рішень часто має негативні наслідки. У нас усе приймається ніби для людей, але без людей, тобто проти людей.
Суперечливим називає згадане рішення уряду й голова постійної комісії Рівнеради з питань бюджету, фінансів та управління комунальною власністю Сергій ПАЛАДІЙЧУК:
— Таке рішення уряду, м’яко кажучи, суперечливе. Таким чином фактично узаконюються речі, які раніше розцінювались як корупційні дії. Заробітні плати в бюджетних установах мають виплачуватись винятково за рахунок бюджетних коштів. Своєю постановою Кабінет Міністрів фактично визнав те, що не контролює ситуацію і не має системного плану та розуміння того, як долати кризу.
До речі, 30 квітня Президент України призупинив дію окремих положень цієї постанови Кабінету Міністрів. Віктор Ющенко також звернувся до Конституційного Суду з проханням розглянути питання конституційності урядових нововведень.
