Вже не перший рік життя дорожчає. Урядові старання підвищити соціальні стандарти певного успіху досягли, але не спить й інфляція. Відтак нинішній прожитковий мінімум 383 гривні аж ніяк не виглядає манною небесною.
Голова Центральної ради профспілки машинобудівників України Анатолій Кубраченко стверджує: “Цей мінімум ніяк не відповідає реаліям життя. За нашими розрахунками, цей показник має бути понад 700 грн. А як у нас розраховується прожитковий мінімум: жіночі чоботи — на 5 років, і чоловічі так само, пальто — на 8, і зовсім сміх викликає — жіночі колготки розраховані на рік користування”.
Вітчизняні роботодавці до підвищення мінімальної плати готові, але кажуть, що цей процес має бути поступовий. Адже стрімке підняття мінімуму більше як 700 грн українська економіка не витримає. Експерти вже підрахували, такий людяний крок викличе низку інших, аж ніяк не благородних.
Перший заступник голови Федерації роботодавців України Володимир Грищенко переконує: “В цьому випадку дефіцит Пенсійного фонду складатиме 28 млрд грн. Фонд — банкрут, він не зможе виплачувати пенсії. Ріст собівартості продукції в реальному секторі економіки зросте на 102 млрд грн. Щоб обслуговувати такий ріст, Національний банк змушений буде випустити додатково в обіг грошової маси на 145 млрд”.
Нині між Кабінетом Міністрів, роботодавцями і профспілками тривають дискусії щодо укладання нової Генеральної угоди. Цей документ повинен закласти базові основи для співпраці на найближчу п’ятирічку.
Головний камінь спотикання — прожитковий мінімум та мінімальна заробітна плата. На думку Анатолія Кубраченка, прожитковий мінімум має бути 1000 грн, але враховуючи економічну скруту, погоджується на 711. А мінімальну заробітну плату пропонує 500 грн. Анатолій Кубраченко зазначив, ще одним важливим моментом Генеральної угоди має бути те, що розмір зарплатні працівника першого розряду повинен складати 120 відсотків від мінімальної зарплатні.
Якщо правда, що не в грошах щастя, то українці переважно у своїй більшості щасливі. Адже соціальне розшарування в нашій країні настільки велике, що одні не пам’ятають, як заробляли свій перший мільйон, а інші згадують свою першу зарплату.
