Із 6 серпня 2011 року набув чинності Закон України від 07.07.2011р. №3609-VI “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України”. Цим законом крім суто редакційних правок, внесено багато змін та доповнень, які докорінно змінюють чинні до цього норми Податкового кодексу. Змінено і деякі норми розділу IV Кодексу “Податок на доходи фізичних осіб”. Зокрема:

* уточнено питання про віднесення до додаткового блага безповоротної фінансової допомоги, наданої юридичною особою фізичній особі;

* установлено, що сума винагороди за виконання робіт (послуг) за цивільно-правоими договорами, так само як і зарплата, перед утриманням ПДФО буде зменшуватися на суму утриманого єдиного соціального внеску;

* узаконено норму, що передбачає не включати до загального оподатковуваного доходу фізичної особи суми допомоги по вагітності і пологах;

* передбачено, що суми індексації стипендії, так само як і сума самої стипендії (у встановлених межах), не підлягають обкладенню ПДФО;

* встановлено строки сплати до бюджету ПДФО, якщо дохід нараховувався, але не виплачувався – протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця;

* розширено перелік осіб, яким збільшено дохід, що дає право на податкову соціальну пільгу. Тепер працівники, віднесені до такої категорії осіб, як самотня мати (батько), вдова (вдівець), опікун, які утримують двох і більше дітей віком до 18 років, мають право на 150% податкової соціальної пільги, якщо їх дохід не перевищує суми, яка визначається як добуток 1,4 розміру прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, округленого до найближчих 10 грн (у 2011 році – 1320 грн), і кількості дітей;

* громадяни, які отримали у спадок нерухомість у вигляді житлового будинку, квартири або її частини, кімнати, садового будиночка, а також земельної ділянки, що не перевищує норму безкоштовної передачі, визначену ст.121 Земельного кодексу, відтепер при продажу таких об’єктів спадщини не сплачуватимуть податок на доходи фізичних осіб, навіть якщо ця нерухомість знаходиться у їх власності менше 3 років;

* передбачено, що спадкоємці, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою, можуть не зазначати вартість такого доходу в річній податковій декларації та її не подавати, якщо відсутні інші підстави для обов’язкового декларування доходів.

Добровільна реєстрація платником ПДВ
Особа, статутний капітал або балансова вартість активів (основних засобів, нематеріальних активів, запасів) якої перевищує 300 тисяч гривень та яка не є платником ПДВ відповідно до п.181.1 ст.181 цього Кодексу (загальна сума від постачання товарів/послуг менша 300 тис. грн), може добровільно зареєструватися незалежно від наявності здійснених нею оподатковуваних операцій та обсягу постачання товарів/послуг іншим платникам ПДВ (абз. другий п.182.1 ст.182 Кодексу).

У разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним пп.6 п.180.1 ст.180 цього Кодексу (проведення операцій з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним), реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних (п.183.3 ст.183 Кодексу).

Реєстрація платником ПДВ при переході зі спрощеної системи оподаткування
У разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на загальну систему оподаткування, за умови, якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п.181.1 ст.181 або п.182.1 ст.182 цього Кодексу (наявність здійснених нею оподатковуваних операцій перевищує 300 тис.грн. або наявність обсягу постачання товарів/послуг іншим платникам ПДВ), з початку календарного року, реєстраційна заява має бути подана не пізніше 10 січня цього календарного року; у разі якщо такий перехід здійснюється упродовж календарного року, реєстраційна заява подається одночасно з поданням заяви про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування.

При реєстрації осіб як платників податку, які обрали спрощену систему оподаткування, що передбачає сплату податку, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п.181.1 ст.181 або п.182.1 ст.182 цього Кодексу, реєстраційна заява подається одночасно з поданням заяви на право застосування спрощеної системи оподаткування (п.183.4 ст.183 Кодексу).

Особи, зазначені у п.183.3 та п.183.4 цієї статті (у разі добровільної реєстрації), можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника ПДВ, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на виписку податкових накладних.

При цьому реєстрація осіб, зазначених у п.183.4 цієї статті, здійснюється не раніше дати зміни системи оподаткування (п.183.5 ст.183 Кодексу).

Подання заяви на реєстрацію платником ПДВ
Заява про реєстрацію особи як платника ПДВ подається особисто такою фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи — платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) до органу державної податкової служби за місцезнаходженням (місцем проживання) особи. У заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника ПДВ (п.183.7 ст.183 Кодексу).

Будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування (п.183.10 ст.183 Кодексу).

Умовне постачання у разі ліквідації платника ПДВ
Якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника ПДВ залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми ПДВ були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов’язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону (п.184.7 ст.184 Кодексу).