Недарма Україна лідирує в “гарячій десятці” країн з найвищим рівнем піратства в Європі. За діючим законодавством, а це Закон про авторське право та суміжні права, Кодекс про адміністративні порушення, близько ста підзаконних актів та ряд міжнародних договорів, до піратства відноситься не тільки нелегальне виготовлення і поширення аудіо-, відео- та програмної продукції, а й її використання. Відповідно, кожен другий з нас є мультимедійним піратом. Поки що у представників перевіряючих органів не доходять руки до звичайних громадян, які незаконно користуються програмним забезпеченням, вистачає роботи і серед суб’єктів господарювання.
Як розповів керівник фірми “Штурман” Віктор Коноплянников, легалізацію програмного забезпечення (ПЗ) крім державних та освітніх установ, сьогодні можуть дозволити собі лише серйозні фірми, адже такий продукт не із дешевих. На думку директора фірми “Інтерсофт” Василя Рижого, на ліцензованому ПЗ працює приблизно 8% фірм Рівного.
Менші ж фірми починають замислюватись лише тоді, коли у спину дихають представники перевіряючих органів.
— Такий вже у нас менталітет, — каже Віктор Коноплянников, — поки грім не гримне, чоловік не перехреститься. Показником можуть бути лише комп’ютерні клуби, що на 95% працюють на ліцензійних операційних системах.
Серед домашніх користувачів ліцензовані продукти використовують іноземці. Крім того, невеликий відсоток припадає на комп’ютери, що були придбані з уже встановленими ОЄМними програмами (спеціальне програмне забезпечення, що дозволяється встановлювати лише на новий комп’ютер). Як розповідає Віктор Коноплянников, воно удвічі дешевше, тому більш поширене у нас. Деякі ОЄМні продукти, серверні чи офісні програми, не можна продавати окремо від комп’ютера. Багато хто цього не знає, але дізнаються через декілька років, коли виявиться порушення і виробник виставить рахунок компенсації за неправомірне використання нібито ліцензійної продукції. Таких глибоких перевірок у нас поки що немає, але вони будуть, вважає Віктор Коноплянников.
У ногу з часом
Затрати на виробництво та супровід програмного забезпечення дуже великі. Дивлячись на диск, важко уявити, скільки в нього вкладено праці. Основний аспект для ліцензійного програмного забезпечення — технічна сторона. Хоча при купівлі програмне забезпечення не переходить у вашу власність і ви лише отримуєте право використовувати ПЗ без права здачі у майновий найм іншим особам, виробник забезпечує ПЗ постійним технічним супроводом. Це дозволяє підприємству постійно отримувати оновлення, адже зміни у законодавстві відбуваються кожний день. На перший погляд, легалізація основних програмних продуктів коштує досить дорого, як правило, сума, яку доведеться заплатити, прирівнюється до вартості системного блока чи монітора. Але експерти стверджують, що приблизно за три місяці витрати окупаються, а вже через півроку вартість інформації, що зберігається у комп’ютері, перевищує вартість програмного забезпечення. Тому дуже важливо, щоб програми були надійними.
Такі фірми, як приміром Microsoft, пропонують різні варіанти ліцензійного забезпечення, за один і той самий продукт можна заплатити різну суму, зазначає Віктор Коноплянников. Для цього існує консалтинг, для кожної фірми індивідуально підбирається тип ліцензування. Для прикладу, Microsoft Оffice Professional Education для навчальних закладів коштує у п’ять разів менше (320 грн), ніж звичайний коробковий варіант (1800 грн). Найчастіше програми використовують у тих сферах діяльності, де потрібно багато рахувати, де відбуваються постійні зміни і людина не може втримати всю інформацію в голові (юристи, економісти, архітектори). Завдяки спеціальним програмам людина може більше часу приділити аналітичній роботі.
Хто може перевіряти
і що вимагають
Проблема із незаконним використанням програмного забезпечення займає лише 3-4% від загальної проблеми захисту інтелектуальної власності, розповідає начальник відділу контролю за дотриманням законодавства у сфері інтелектуальної власності в західному регіоні, головний державний інспектор з питань ІВ Олег Кирійчук. До списку установ, які можуть перевірити ваші комп’ютери, незалежно від форми власності, належать відділ державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС, органи боротьби з організованою злочинністю, управління податкової міліції та державні інспектори з питань інтелектуальної власності. Перевірки можуть проводитись як планово, так і позапланово. Для юридичних осіб, підкреслює Олег Кирійчук, обов’язковою вимогою є наявність комп’ютерів та відповідних програм на балансі, якщо це ОЄМний продукт, він повинен потримати на баланс фірми разом із комп’ютером.
Будь-які фізичні особи та суб’єкти господарювання незалежно від форм власності, у тому числі фізичні особи-суб’єкти підприємницької діяльності, за порушення авторських прав на комп’ютерну програму несуть адміністративну (ст.51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення), кримінальну (ст.176 Кримінального кодексу України) та цивільну (стаття 52 Закону про авторське право) відповідальність. Такі дії тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, які призначені для її виготовлення. Кримінальна відповідальність настає за незаконне відтворення, розповсюдження комп’ютерних програм і баз даних, а також інше використання чужих творів, комп’ютерних програм і баз даних. Зазначені дії, відповідно до ст. 176 КК України, караються штрафом від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, із конфіскацією всіх примірників — матеріальних носіїв комп’ютерних програм, баз даних та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення.
