Хочу щоб
Щоб цвіли черешні, груші,
Щоб раділи наші душі,
Щоб цвіли повсюди квіти,
Щоб щасливі були діти,
Щоб всі сіяли, орали,
Діти літом загоряли,
Врожаї були хороші,
Щоб завжди водились гроші,
Досить хліба було, сала,
Веселіше жити стало,
Щоб хвороби нас не брали,
Щоб до ста не помирали,
Щоб знайомі були з кортом,
Молоді займались спортом,
Збереглась навіки мова,
Щоб образи ані слова,
Щоб дощі були, морози,
Щоб від щастя тільки сльози,
Взимку щоб та навесні,
Чули ми свої пісня.
Збереглися наші свята,
Жінки кращі та дівчата,
Щоб концерти були, бали,
Не пустіли клуби, зали,
Щоб лунали пісні, вірші.
Та невже за всіх ми гірші?
У жінок красива “мина”,
Щоб цвіла наша країна.
Хай у цій країні-хаті,
Щоб усі були багаті,
А не так, щоб тільки “вищі”,
Решта бідні, хворі, нищі.
Все, що маєм, перемнеться,
Хтось в державі схаменеться.
Щоб взяли свої акорди,
За свою країну горді.
Не вбивали із-за рога,
Щоб всі вірили у Бога,
Щоби більш подій прозорих,
Не було в країні хворих.
Щоб лунали сміх та жарти,
Піднімали пива кварти,
Щоб зустрітись з добрим сном,
Легко бавитись вином.
Як завжди у всі віки
Сильні, добрі козаки.
Щоб міцнішала держава.
Щоб гриміла наша слава.
Люди! Мусить бути зміна!
Це ж багатая країна.
Знаю, вірю, все це буде!
Не чекайте, добрі люди!
