Як сніг на голову
Телеграма із запрошенням на “Поле чудес” застала Василя зненацька. А все тому, що надсилаючи кросворд місяць тому, він вичитав в Інтернеті, що відповіді можна чекати роками. Можливо, зіграла роль професійність кросворду. Василь змалечку займався орнітологією (наука про птахів), збирав яйця різноманітних поліських пернатих. Інколи йому щастило знаходити кігті чи пір’їни рідкісних представників фауни. Ці знахідки стали основою кросворду, який серед тисяч інших виділили полечудесники.
Запрошення на телепрограму надійшло у рідне Василеве село Осова Дубровицького району (цю адресу хлопець вказав у листі). Доки телеграма дісталася Рівного, де живе й працює Василь Ільчук, теж пройшло чимало часу. Виїжджати треба було вже через кілька днів, щоб встигнути на співбесіду перед записом передачі. Метушня із квитками, спонсорами та подарунками для Леоніда Якубовича трохи відвернула юнака від переживань. Адже попереду — мрія, яка ось-ось стане реальністю. Щоб Василеві не було надто самотньо, вирішила супроводжувати його і як журналістка, і як уболівальниця.
Сюрпризи приємні й не дуже
Нарешті швидкий поїзд “Ковель — Москва” рушив з місця. Тут нас чекав ще один сюрприз: поряд розмістився чоловік, який тримав на руках… ведмежа. Клишоногому малюкові щойно виповнилося два місяці й він охоче грався з усіма бажаючими. Його хазяїн, дресирувальник Московського цирку, придбав на Рівненщині юного вихованця, котрий, можливо, незабаром стане новою зіркою.
І якщо поїздка справила на Василя приємне враження, то перше знайомство із російською столицею було ненайкращим. Москва виявилась надто брудною — після зими тут ще не встигли навести “марафет”. Готель “Останкіно” теж не виправдав очікувань. Дешеві номери, відведені для “простого люду”, виявилися просто непридатними для життя. Діряві стіни й підлога, відсутність кранів у туалетах, плити та душу не лише у номері, а й на поверсі, просто шокували. Не виключено, що для VIP-осіб у готелі відведені значно кращі номери. Але прирікати себе на чотириденне прозябання ми не погодились. На щастя, підвернулася кімната в одному з віддалених районів Москви, де зі зручностями проблем не було.
Лірично-терористичний відступ
Десятимільйонна Москва не може обійтися без метро. Це одна з невід’ємних частин кожного великого міста. Та після недавніх терактів у метро москвичі почали побоюватись підземних станцій. Що й казати про туристів. Василеві Ільчуку доводилося проводити в московському метро добру половину дня. Одного разу, повернувшись, він почув шокуюче повідомлення по радіо: на станції “Проспект Миру”, яку проїжджав юнак, виявили чотири кілограми вибухівки. І це тоді, як тисячі правоохоронців чергують по всьому місту, перевіряючи кожну підозрілу особу!
Музей “Поля чудес”
Серед численних визначних місць Москви вдалося побувати й у музеї “Поля чудес”. Він розмістився у величному будинку колишньої ВДНГ, сьогодні всеросійського виставкового центру (ВВЦ). Виявилося, що музей не надто великий, як цього очікували майже всі відвідувачі. Адже Якубович чи не кожен подарунок направляє у музей, а насправді там зібрані лише найкращі експонати. Із 5000 подарунків тут представлені всього п’ятсот. Різноманіття їх вражає: муляжі хижої рисі, крокодила та рудої білки, найцікавіші кросворди, деякі з численних подарованих костюмів (у них можна фотографуватися безкоштовно). Крім того, тут зібрана ціла колекція портретів та карикатур на Леоніда Якубовича, чудернацьких пляшок зі спиртним та сувенірів.
“Поле чудес” насправді
На екрані телевізійні шоу виглядають суперяскравими: шикарна студія, сучасні пристрої для гри, усміхнені глядачі. А як насправді? Реальність менш приваблива — у цьому переконалися всі учасники шоу “Поле чудес”, у тому числі й Василь Ільчук. “Поле чудес” знімається за принципом конвеєра: за два дні — чотири передачі (на цілий місяць). На співбесіду запросили 36 майбутніх учасників гри. Василь потрапив в останню дев’ятку. Після розподілу кожного ознайомили з правилами гри. Наприклад, гравці однієї трійки не повинні дарувати однакові подарунки, лише хтось один має право привести дитину (а таких виявилося аж забагато). Дарувати спиртне дозволяли, проте поїти Якубовича — ні (хіба що у крайньому випадку і не дай Боже червоним вином). Та й з подарунками не все так гладко, як здається на екрані. Дехто з гравців приїхав взагалі без презента, і режисери довго ламали голову над обдумуванням різних варіантів. Та навіть тим гравцям, які не забули прихопити з собою подарунки, режисери нав’язували ще якісь приколи. Василеві, як орнітологу, доручили подарувати кошик яєць і представити їх як частину своєї колекції. Невідомо, чи знав про це пан Якубович, але під час передачі він відмовився від такого цінного подарунка, щоб не розформовувати колекцію. Крім того, полечудесники намагаються коректувати все, щоб не допустити проколів. Приміром, одна з учасниць збиралася подарувати в’язку сушеної риби і повісити її на шию Якубовича. Дівчині порадили цього не робити, адже невідомо, як би відреагував ведучий, якби його дорогезний костюм прикрасили цим “ароматним” сюрпризом.
Студія теж немало здивувала. Її монтували прямо на очах гравців, тож подивитися було на що. Нічого особливого там не виявилося. Сидіння з дощок, замасковані світловими ефектами непривабливі стіни. Особливо вразив барабан. В його коробці — звичайний підшипник і кілька лампочок для підсвітки.
Посміхніться, вас знімають!
Якщо не зважати на такі незначні поправки, в загальному “Поле чудес” проходить без підстав. За лаштунками Василь познайомився з учасниками попередньої гри, які розповідали про перебіг зйомок. Одна тітонька з Білорусі виграла автомобіль і бідкалася, що ж вона з ним робитиме. Адже забирати авто можна лише після трансляції (через тижні три), до того ж розмитнення коштуватиме купу грошей, а тут ще й 30 відсотків вартості треба сплатити як податок. До речі, цю третину виплачують всі, хто отримав призи від “Поля чудес”. Більше виграв — більше заплатиш. З іншого боку, жіночка, яка виграла замість грошей капустину, теж не надто раділа з того, що не доведеться платити відсотки…
Остання гра, в якій мав брати участь наш земляк, ледь не зірвалася. Зламалася якась апаратура, і програма висіла на волоску. Дехто з гравців вже попрощався з “Полем чудес”, та, на щастя, неув’язку швидко ліквідували. Глядачі й уболівальники розмістилися в невеличкій студії й заклеювали спалахи на фотоапаратах. Нарешті з’явився Леонід Якубович. Він одразу почав вибачатися за незручні сидіння і жартував із басовитим режисером — назвав його Лєночкою, в якої ламається голос. Ще кілька жартів розвеселили публіку вкрай. На цій мажорній ноті розпочалися зйомки, які, до речі дуже швидко пролетіли. Фактично, дублів майже не було. Все знімалося своїм ходом. Якубович всього два рази помилився, що можна пробачити після трьох щойно відзнятих програм. Зате іскрометний незапланований гумор ведучого просто закохав у нього глядачів.
На жаль, Василеві не вдалося відгадати слово. Частково через те, що завдання було надто легким. А за даруванням подарунків хлопець просто не встиг сконцентруватись на завданні. Цим скористався наступний гравець, який одразу назвав слово.
Враження
Незважаючи на те, що не переміг у грі, Василь Ільчук вважає поїздку вдалою:
— Те, що я пройшов конкурс-відбір на “Поле чудес”, було найважливішою подією. Та й брати участь у грі надзвичайно захоплююче. Не думаю, що я зазнав поразки, адже гра насамперед розважальна. Там не було часу подумати над завданням. Для виявлення інтелектуальних здібностей існують інші телепрограми, на які, можливо, колись потраплю. Дуже сподобався Леонід Якубович. Його артистизм та почуття гумору просто вражають. Напевно, ця поїздка — найцікавіша у житті.
Полювання на Якубовича
Упіймати зірку — завдання не з легких. Особливо, коли вона хоче відпочити. Тож після програми жоден з гравців не зміг пробитися до Леоніда Якубовича. Прохання, звернені до наближених, теж не увінчалися успіхом. Учасники потроху розійшлися. Вже біля гардеробу ми помітили ведучого “Поля чудес”, який виходив із телецентру “Останкіно”. Це був єдиний момент, і Василь ним скористався. Стомлена зірка екрану без розмов погодилася сфотографуватись. Попозувавши, Леонід Якубович сів у свій шикарний джип “Тойота” і поїхав відпочивати…
P.S. Програма “Поле чудес” за участю рівнянина Василя Ільчука транслюватиметься у неділю, другого травня.
