“Польові командири” міського голови

У владі має все бути чітко, як в армії. Кожен повинен знати своє місце, зону відповідальності і завдання. У системі влади Рівного майже завершилось перегрупування сил та сфер впливу після обрання на посаду міського голови. Вакантним залишається тільки управління архітектури. З’ясовуємо, хто за що відповідає і хто впливає на процеси в Рівному

Бригада стратегічного призначення
В армії війська спецпризначення — це не гарматне м’ясо для відкритих битв, а інструмент для хірургічного втручання. Вирішення важливих бойових завдань, у яких головне — не чисельність військ, а хитрість, реакція і швидкість дії. Саме таку функцію виконує “стратегічний блок” команди міського голови. Була створена спеціальна посада “стратегічного зама”, яким став Андрій Філін — виходець із бізнес-середовища, молодий менеджер-управлінець, який уже набув певний капітал і авторитет. Крім того, він представник того бізнессередовища, яке на виборах підтримало нинішнього мера.
Формально до зони відповідальності Андрія Філіна як керівника “стратегічного” напрямку входять управління стратегічного розвитку та містобудування і архітектури, а також відділи міжнародних зв’язків та інформаційно-аналітичного забезпечення. Але це можна вважати бюрократичною умовністю. Насправді “загін спецпризначення” в основному складається з кількох “універсальних солдатів”, завдання яких — знаходити інвестора та “приводити” його в місто. Будучи вихідцями з бізнесу, ці “стратеги” чітко розуміють, чого хоче бізнес, а як працювати у владі — вони навчаться швидко. На видноті поки що троє: колишній бізнесмен, а нині начальник управління стратегічного розвитку та інвестицій Сергій Процик, депутат міськради Олексій Губанов та сам Андрій Філін. Усіх їх пов’язують з бізнесменом Олегом Каштаном.
Цінність цих людей для мера — у зв’язках, які ті мають у бізнес-середовищі України та Європи. Подейкують, що вирішення окремих проблемних питань у місті, до яких залучені інвестори, — це справа рук “стратегічного” блоку команди. Але існують і небезпеки. Як не дивно, вони криються у тих же моментах, що й позитиви: професійність, мобільність, зв’язки і здатність мислити “наперед”.
Термін “стратегічний” — невипадковий ані в назві управління, ані в назві цього розділу статті. Стиль їх роботи говорить про те, що ці люди, інколи зазнаючи тактичних поразок, майже завжди отримують бажане. Тут сповна працює принцип: програна битва — це ще не програна війна. Тому не дивуйтесь, якщо хтось із представників цієї групи вже на виборах 2015-го чи 2016 року (залежно від того, на 4 чи на 5 років обиратимуть міських голів – авт.) цілком реально претендуватиме на мерський престол. Олексій Губанов та Андрій Філін мають достатній потенціал та харизму, аби вже за кілька років всерйоз подумати про посаду міського голови. Зрештою, один талановитий чоловік у 35 років має неабиякі шанси стати президентом…

Гвардія
У військовій ієрархії гвардія — це військова еліта, ті, хто вже неодноразово був у боях і довів свою професійність. Гвардія у міській владі — це, безперечно, “зами”. Олексій Хмилецький та Сергій Васильчук, які дістались Володимиру Хомку від покійного Віктора Чайки, у Рівному знають всі входи-виходи. Головним серед “гвардійців” можна вважати Сергія Васильчука, який мав серйозні шанси поборотись за посаду мера, але відступив на користь Хомка.
У той час в мери збирались секретар міськради Юрій Торгун та тодішній гуманітарний заступник міського голови Світлана Богатирчук-Кривко. Васильчук пішов на загострення ситуації, намагаючись мобілізувати владну команду під себе. Кажуть, конфлікт був на межі війни, але все заспокоїлось після висунення в мери Володимира Хомка. Васильчук та Олексій Хмилецький підтримали тодішнього керівника “Рівнеоблводоканалу”, а керівник міськради просто відійшов убік і спостерігав за процесом. Світлана Кирилівна пішла на вибори, за що й поплатилась посадою заступника з гуманітарних питань.
Нині ж Олексій Віталійович та Сергій Миколайович курують економіку і комунальне господарство міста. Але частину начальників підконтрольних їм управлінь і відділів мер змінив на своїх людей, тим самим прагнучи убезпечити себе на випадок, якщо “зами” почнуть власну гру.
Так у зоні відповідальності Хмилецького змінили начальника управління транспорту і зв’язку, яким тепер керує Віталій Миронюк. Будівництво тепер під контролем Олега Германа, а житлово-комунальне господарство курує давній друг міського голови Іван Гема.
Залишився на своєму місці начальник управління земельних ресурсів Роман Гресько, який після призначення начальником головного управління земельних ресурсів у Рівненській області Світлани Богатирчук-Кривко може почуватись спокійно. Партійна соратниця навряд чи дасть його зняти.
Сергію Васильчуку пощастило більше — , в його секторі керівники лишились старі. Начальник управління торгівлі Ігор Остапенко та начальник управління економіки Микола Кирея не просто підлеглі Васильчука, а віддані друзі-соратники, яким заступник мера повністю довіряє. Управлінням комунальною власністю керує перевірена Наталія Поліщук. А ввірене Васильчуку від гуманітарного заступника управління соцзахисту очолює незмінна Віра Мельник. Остання хоч і з кадрової обойми Світлани Богатирчук-Кривко, але нібито зуміла довести свою професійність і лояльність новому шефу.

Загін зв’язку
і пропаганди
Якби у міського голови був заступник з ідеології, то цю посаду обійняла б однозначно Галина Кульчинська. Оскільки такої посади немає, то вона — заступник міського голови з гуманітарних питань. Що в принципі одне й те саме.
Галина Григорівна не вела активної роботи, щоб просунути на посади начальників відділів чи управлінь своїх людей. А навіщо? Кульчинська енергійна і комунікабельна, яка може домовитись із будь-ким, а якщо не домовиться, то знайде варіант вирішити проблему без участі того, з ким домовитись не вдалося. Загалом, гуманітарного заступника можна вважати орієнтованою особисто на Володимира Хомка.
Хоча в неї багатовекторна орієнтація. Через “Радіо Трек”, яким керувала багато років, а нині яким керує її чоловік і член міськвиконкому Микола Кульчинський, пов’язана з бізнесменом Валерієм Богуцьким, має гарні стосунки з Віктором Матчуком.
Її “підлеглі” начальники управління освіти Віталій Новак, управління у справах сім’ї та молоді Сергій Шевчук та управління культури Андрій Ткачук можуть не переживати за свої посади. Щоправда, останній нині в опалі після “шкандалю” під час святкування Дня Перемоги, коли під час виступу керівників області й міста вимкнулась апаратура.
Нещодавно Андрій Ткачук отримав звання заслуженого діяча культури. Але це не означає, що начальника управління культури “амністували”, адже указ про присвоєння звання Президент Ющенко підписав ще в березні. Документи ж на присвоєння гуляли міністерськими кабінетами чотири (!) роки. Звання “заслуженого” може лише пом’якшити його долю.
“Винним” за зв’язок у всіх напрямках призначили екс-діджея “Радіо Трек” Олеся Лопачука. Формально начальник інформаційно-аналітичного управління підпорядкований “стратегічному” заступнику Андрію Філіну, але в реальності Лопачук є фактично прес-секретарем (військовою термінологією — ад’ютантом — авт.) міського голови. І підкоряється лише йому.

Комісари
Варто згадати про людей, які не є штатними одиницями війська “мерського”, але так чи інакше впливають на ситуацію.
До них можна віднести бізнесмена Олега Каштана, депутата міської ради Сергія Паладійчука та прес-секретаря голови Рівненської облдержадміністрації Тараса Максименка.
Олег Каштан — давній друг Андрія Філіна. У дружніх стосунках з міським головою Володимиром Хомком та має непогано налагоджені контакти у столиці та з обласною владою. Зокрема, з головою облради Олександром Данильчуком. Незважаючи на це, активного лобіювання своїх інтересів поки не помічено з боку цього бізнесмена, але очевидно, що при бажанні він міг би впливати на ситуацію.
Голова бюджетної комісії міськради Сергій Паладійчук теж має свою стежку у рівненський кабінет №1. Раніше його відносили до групи впливу Сергія Васильчука, але Сергій Богданович вирішив почати власну гру і формувати свою групу впливу. Зрештою, враховуючи енергійність та винахідливість Паладійчука, йому знадобиться небагато часу, аби досягти своєї мети.
Депутат обласної ради та керівник прес-служби губернатора Тарас Максименко активно нарощує свою вагу всіма доступними методами. Зігравши не останню роль у просуванні Володимира Хомка в мери, Тарас Анатолійович і нині впливає на інформаційну політику міської влади. Його пов’язують давні дружні стосунки з нинішнім керівником інформаційно-аналітичного управління (прес-секретарем міського голови – авт.) Олесем Лопачуком. Тому Тарас має всі інструменти, аби доносити меру своє бачення…
Ці троє проявляють свій вплив по черзі і навряд чи зможуть колись стати членами однієї обойми. Надто сильні протиріччя та бажання бути першим. Тарас Максименко постійно, в “прихованому режимі”, конкурує з Сергієм Паладійчуком, аби відтіснити його від доступу до мера та губернатора. У цьому трикутнику, очевидно, зможуть домовитись Паладійчук з Каштаном. Між ними немає поки що причин для конкуренції.

Перегрупування завершено
Минуло п’ять місяців від дня, коли міським головою став Володимир Хомко. За цей час він встиг зробити аналіз проведеної виборчої кампанії, команди, яка прийшла з ним, і того, що отримав у спадщину.
До чергових виборів міського голови (у разі, якщо не будуть внесені зміни до Конституції – авт.) залишається десять місяців. Час думати вже про переобрання. А для цього у Володимира Хомка є все необхідне. Зроблені конкретні справи, мобілізовано та перегруповано основні сили. Тепер команда, а якщо говорити військовою термінологією — армія, готова до нової битви за перемогу. Головне — втримати темп та стрій до вирішального моменту, щоб кожен знав своє місце і завдання. Але з цим зазвичай буває найважче, бо кожен солдат спить і бачить себе генералом. Врешті, прокинувшись, він може почати збирати власну армію.

Loading

Не пропускайте важливі новини Рівненщини Читайте ОГО у Google News
Підписатися
Поділитися:

Головні новини

Прокрутка до верху