Прага – місто бажань та моря пива

Прага — столиця романтики. Ті, кому випадає можливість відвідати це європейське місто, надовго запам’ятовують празькі пивоварні, мости бажань та визначні історичні пам’ятки архітектури. Своїми враженнями від подорожі з нами поділилися головний редактор Видавничого дому “ОГО” Віталій ГОЛУБЄВ та редактор “Рівненської газети” Тетяна СОЛНЦЕВА.

За автобусами можна звіряти час

— Мабуть, найперше, що запам’яталося ще на початку подорожі, — це виснажливий перетин польсько-українського кордону, на що довелося витратити близько чотирьох годин, коли ми мандрували до Праги, та біля шести, коли поверталися додому. Як виявилося, це ще нам дуже пощастило! Єдине, що рятувало від довжелезного чекання — це налаштування на приємні враження, думка про те, що чекало нас попереду, — розповідає Віталій Голубєв. — А місто, у яке їхали, справді було варте годин, затрачених на чергу. Момент перетину кордону здавався символічним — ніби Європа думає над тим, впускати чи ні на свою територію Україну, яка стоїть на її порозі. Прага запам’яталася відсутністю маршруток. По місту, строго за розкладом, курсували тільки великі автобуси. І з точністю до хвилини у ньому був зазначений момент прибуття автобуса на кожну із зупинок. По цьому дійсно можна було звіряти годинник!

Наступне, що кинулося в очі — достатньо скромні компактні машини, на яких пересуваються пражани. В основному це були Skoda. Як нам розповіли, якщо у місті доведеться побачити джип, будьте певні, це росіянин чи українець. До речі, у вагонах метро зовсім мало реклами. Навіть з однієї сторони було нецікаво їхати, бо за звичкою не було що роздивлятися. Проте, на відміну від наших метрополітенів, усі станції облаштовані окремими заїздами для інвалідів та туалетами. Це така собі відмінність Європи від України — турбота про комфорт усіх людей.

Великі порції

на великих тарілках

Ще одна помітна відмінність від Рівного — продуктові магазини у чеській столиці так і називаються “Продукти”, магазини, де продають хлібобулочні вироби, — “Хліб”. Ніяких античних назв на честь богів чи європейських міст, магазинів, названих на честь дружини чи дитини власника, ви тут не зустрінете. Навіть вивіски, й ті виглядають дуже скромно, без зайвого пафосу. Ніде не довелося зустріти їх із використанням позолочених фарб при написанні літер чи особливої підсвітки у вечірній час. Навіть гральні автомати, порівняно із рівненськими, виглядали дуже скромно.

— До речі, посмішку у нас викликала їхня назва, яка читалася як “Херна”, — продовжує пан Віталій. — На жаль, не довелося ближче познайомитися із самими корінними мешканцями Праги. Більшість із них на новорічні свята їдуть з міста.

— Чим відрізняється чеське кафе від українського? Все дуже просто. У них подають великі порції на великих тарілках. Їж — не хочу. Нам інколи доводилося брати одну порцію на двох, — ділиться Тетяна Солнцева. — Коронна страва чеської кухні — свиняче коліно, яке ми, на жаль, не скуштувати. Однак, спробували інші страви. Мушу визнати, що їхня кухня гостріша за українську і у приготуванні страв зазвичай використовуються різноманітні соуси. А от піца нічим не відрізняється від нашої.

— Зрештою, як і пиво! — додає Віталій Голубєв. — Ми відвідали пивзавод у Крушовіце і хочу з упевненістю сказати, що наше вітчизняне пиво складає цілком гідну конкуренцію чеському. Ми можемо бути гордими за це, — говорить він.

— Пиво для чехів особливий напій. Його, можна сказати, вживають замість води. Ми пили пиво вранці, вдень та ввечері. А на пивзаводах навіть жартували, що дешевше пити пиво, ніж купувати солодку воду, — додає пані Тетяна.

Усе на світі винайшли чехи?

Побували і на Карловому мосту, де загадали свої бажання.

— Взагалі у Празі є багато місць, де можна загадувати бажання. Тут розвинута своєрідна індустрія бажань, — розповідає Тетяна. — А найбільше запам’яталося те, що пражани вірять і всіх переконують у тому, що вони першими все винайшли. У них є своя Ейфелева вежа, але маленька, Собор Паризької Богоматері — це їхній Собор Святого Вітта, зроблений у тому ж стилі, є своя Венеція та найвужча вулиця у Європі. Дивно, як ми ще там пірамід не побачили, — жартує Тетяна.

Фоторепортаж

Loading

Не пропускайте важливі новини Рівненщини Читайте ОГО у Google News
Підписатися
Поділитися:

Головні новини

Прокрутка до верху