Окремі сили, а в їх числі й нинішнє найвище керівництво держави, агітують за те, щоб Президента обирав парламент. У такому разі, особа Президента як і його вибори мені стають зовсім нецікавими. Та й до виборів, власне, ніхто з нас не матиме жодного стосунку. Фактично у нас, громадян держави, хочуть відібрати конституційне право — обирати лідера держави. Нас намагаються усунути від впливу на розвиток держави. Це право перейде до парламентарів. Ті, хто упродовж тижнів обирав спікера, те ж саме робитимуть і з Президентом. Якщо наступного лідера держави обиратимуть в парламенті, то можна не сумніватися, що він буде обраний з числа депутатів парламенту. Усі достойні люди перебувають саме у Верховній Раді. Але щоб обрати Президента парламентом, треба вибори у Верховну Раду провести повністю на партійній основі. На це, начебто, погоджується і Президент, вважаючи, що йде на компроміс. А взагалі, якщо простежити за всіма пропозиціями Президента, то чого він тільки не пропонував за останніх два роки. То політична реформа, про яку говорили безперестанку, забувши, що треба сіяти, збирати хліб, тощо. Влада на місцях теж била себе в груди, стверджуючи, що реформа вкрай необхідна. Мовляв, заживемо після цього, як у раю. Але ситуація змінилася, і одного разу глава держави, прокинувшись, вирішив, що політична реформа вже не потрібна. Необхідні зміни до Конституції. Отакої! А задовго до цього з ініціативи глави держави проводили адміністративну реформу, наслідками якої стало не зменшення, а збільшення чиновництва.
Взагалі-то в світовій практиці не зустрінеш країну, яка б змінювала Конституцію, так і не навчившись її виконувати. Ще кілька років тому нас переконували, що українська Конституція найкраща у світі, але тепер раптом виявилося, що потрібні зміни, без них, мовляв, ніяк. Сьогоднішня вкладка в газету під назвою “Громадська активність” — це спроба розібратися в тому, якого Президента хоче українське суспільство. Ми далекі від думки, що дали змогу висловитися з цього приводу всім бажаючим і дали відповідь на всі питання. Але переконані, що громадська активність має в першу чергу проявлятися при виборах Президента.
