Про примарні й реальні катастрофи та боротьбу з ними

З пропозицією прийняти програму виступив начальник обласного управління охорони здоров’я Ярослав Маслій. Він зазначив, що таку програму затверджено практично в усіх областях, оскільки починаючи з 1997 року з цього приводу на загальнодержавному рівні прийнято цілу низку постанов і директив щодо створення державної служби медицини катастроф. Ведеться робота зі створення обласних центрів екстреної медичної допомоги як самостійних юридичних структур. Відтак, за словами пана Маслія, Рівненщина не повинна в цьому плані пасти задніх. Окрім того, ця медицина не сидітиме в очікуванні якогось вибуху, а організовуватиме і забезпечуватиме цілодобову виїзну екстрену консультативно-медичну допомогу.
Свій погляд на доцільність створення медицини катастроф висловив депутат обласної ради Мирослав Семанів. За його словами, за останніх 33 роки на Рівненщині не було жодної масштабної катастрофи. Але, не дай Боже, якби якась катастрофа сталася, то надавати першу допомогу є кому. Для цього існує швидка допомога, лікарі районних лікарень, медсанчастини та сандружини на підприємствах, відділення екстреної, планової медичної допомоги. Судячи з трагічних подій, які сталися останнім часом в Україні та за її межами, першу допомогу потерпілим надає якраз швидка допомога, а не медицина катастроф. А якщо якась трагедія станеться, скажімо, між Сарнами і Дубровицею, то лікарі з медицини катастроф навряд чи встигнуть добратися на місце події.
Але давайте поглянемо, які фінансові витрати тягне за собою прийняття цього рішення. Відразу зазначу, що джерелом фінансування цих витрат у програмі визначено обласний та місцеві бюджети і аж ніяк не державний, як це дехто пояснював. Так от, на створення обласного центру екстреної медичної допомоги та забезпечення його функціонування протягом четвертого кварталу нинішнього року з обласного бюджету планується витратити майже півмільйона гривень! На матеріально-технічне оснащення медичних формувань та закладів обласної державної служби медицини катастроф за три наступні роки буде витрачено 236 тисяч гривень. Ще 80 тисяч гривень у 2003 році піде на створення навчально-тренувального відділу підготовки медичних та немедичних працівників з питання невідкладної медичної допомоги під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. 90 тисяч гривень упродовж 2002-2005 років планується витратити на забезпечення стабільного функціо- нування обласного вузла в межах урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій.
Попри те, що формулювання в більшості випадків дуже нечіткі, гроші на ці потреби підуть чималі.
Не можна не погодитися з думкою одного з депутатів, що сьогодні, на жаль, ми боремося з примарними катастрофами, натомість реальних є сотні і тисячі щодня. Якщо в сім’ї хтось захворіє, то це катастрофа не лише для самого хворого, але й для всього сімейного бюджету…