Однак з горем навпіл торфова галузь області таки розвивається… Нині будується торфобрикетний завод в с. Луко Володимирецького району. Планується, що із пуском виробництва потреби населення північних районів у цьому паливі будуть повністю задоволені. Уже 13 років, з часу закриття Клесівського та Моквинського торфобрикетних заводів у цих районах відчувається дефіцит даного палива. Єдине торфобрикетне підприємство у селищі Смизі Дубенського району неспроможне забезпечити всіх споживачів. Якщо раніше ці підприємства виробляли до ста тисяч тонн торфобрикету на рік, то нині приблизно 70-75 тисяч тонн.
Між тим вчені підрахували, що запасів торфу в нашому регіоні вистачить на 50 років. А розраховувати, що найближчим часом в північних районах розгорнеться газифікація, якось не доводиться. Нині одна тонна брикету коштує 100-105 гривень, що значно дешевше в порівнянні з дровами. Програма “Торф Рівненщини” передбачає поступове переведення бюджетних установ на торф’яне паливо. До речі, одна з рівненських приватних фірм успішно займається проектуванням, монтажем та встановленням сучасних систем опалення на твердому паливі. Використання сучасних котлів з піролізним спалюванням деревини та торфу дозволяє суттєво знизити витрати на опалення приміщень, а використання сучасних технологій — зменшити витрати палива на 30-80 відсотків. Торфобрикети і кусковий паливний торф — дешеве, висококалорійне місцеве паливо. Звісно, з природним газом його не зрівняти, але якщо порівнювати з кам’яним вугіллям, то торфобрикети містять значно менше сірки і золи. Тому при згорянні вони майже не виділяють токсичних речовин і, відповідно, не забруднюють навколишнє середовище. У домашніх печах торфобрикети, в порівнянні з кам’яним вугіллям, згорають з більш високим коефіцієнтом корисної дії.
За собівартості, як запевняють у “Рівнеторфі”, торфобрикети вільно конкурують з дровами і донецьким вугіллям у межах області. Таким чином торфобрикети, у порівнянні з іншими видами твердого палива, більш оптимальний вид палива для побутових потреб.
У державному підприємстві “Рівнеторф” впевнені, що майбутнє у їхньої галузі є. Якщо це зрозуміють ще й на рівні держави, тоді все буде нормально. З огляду на той факт, що частина вугледобувних шахт в Україні через недостатні заходи безпеки та в зв’язку зі збитковістю закриваються, очікується зменшення видобутку вугілля та його подорожчання, а тому відродження торфової галузі набуде особливої актуальності.
