Почнемо з дітей. З тих, хто через десяток років буде створювати умови життя для нас, сьогоднішніх. А оскільки деякі елементарні й не дуже бажання з’являються у дітей після шести років, то саме цю категорію спершу і розглянемо. З Постанови Кабінету Міністрів №656 “Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення”, від 14 квітня 2000 року, дізнаємось, що на рік українській дитині до вісімнадцяти належить з’їсти аж вісімдесят вісім кілограмів борошна. Тобто десь по сім кілограмів хліба щомісяця. Цікаво, що запити булочку Кабмін пропонує чаєм, якого на дітей виділено аж сто(!) грамів на рік. А до чаю пропонується скуштувати чогось солоденького. Наприклад, півкіло цукерок на місяць. Це, щоб карієсу не було. Можна, звичайно, кальцій і з молока черпати, але чи багато його буде у пропонованих дев’яти літрах на місяць (300 грамів на день)? Все, що лишається — запихатися м’ясом, бо вісімнадцять кілограмів, на думку чиновників, має вистачити на місяць з верхом.
Цікавіша ситуація з одягом та канцтоварами. Для багатьох мам стане відкриттям те, що взуття дитині, яка росте, виявляється, треба купляти на два роки уперед. А для повноцінного навчання вистачить лише сумки, півсотні зошитів, десятка авторучок та двох(!) підручників. Цікаво, чому така дитина зможе навчитися? Ті ж батьки, донечки яких уже підмальовують губи і зосереджено вивчають кожен примірник “BURDA MODERN”, можуть сміливо показати їм вищезгадану Постанову. На сторінці дев’ятій чорним по білому записано, що й однієї спідниці цілком вистачить на… чотири роки. А поки вона за цей час не розлізлася на шмаття, доповнити гардероб можна однією блузкою та сукнею. Під сподом слід носити труси і футболку, по п’ять екземплярів яких на два роки виділяють міністри. Зносилося? То нічого — під одягом же не видно…
З дорослими справа інша. Вони вже навчилися тамувати бажання та реально дивитися на речі. Саме тому на місяць працездатному українцю належить з’їсти вісім кілограмів картоплі, п’ять — хліба з кусником сала і часником (його в кошику аж 10 кілограмів), один — яловичини або птиці та запити це все п’ятьма літрами молока. За рік дорослий працюючий громадянин мусить переварити не менше 10 кілограмів свинини і 9 кілограмів ковбаси. Разом із салом, бараниною і домашньою птицею вийде 55 кілограмів м’ясопродуктів. Якщо розділити на 365 днів, матимемо приблизно 150 грамів. Для вегетаріанців і цього, звичайно, забагато.
Та й з огляду на майже 20 тижнів церковних постів плюс щотижневі пости у середу і п’ятницю, м’ясом можна не зловживати. Постити краще з рибою. Її ж у кошику більше — 13 кілограмів, тобто один кілограм мойви треба їсти 10 днів. Зате у кошику є 220 яєць, 60 кілограмів фруктів і ягід, 25 кілограмів огірків. Аби життя було справді солодким, ми маємо спожити не менше 24 кілограми цукру на рік (вприкуску і переварений у варенні) і 13 кілограмів кондитерських виробів. Чай, горілку, вино, пиво, віскі, мартіні, тощо українці, судячи з тексту Постанови, не вживають. Тому, мабуть, і витверезники вже не потрібні.
З наближенням зими кожен з нас утеплюється як може. З порадами Постанови цей процес стане набагато простішим. Чоловік, наприклад, має рішучо відкинути усі буржуйські витребеньки і купити пару зимового взуття на… п’ять років. А як верхній одяг можна придбати куртку “на синтапоні”, пише ця цікава книжечка. І, судячи з того, що вона має коштувати не дорожче, ніж гривень десять, фасон має бути відповідний. Зразка року так сімдесятого. А що? Мода ж повертається…
Найбільше розчулює розділ “Одяг для жінок”. Виявляється, у моді такий спокусливий предмет жіночої білизни як комбінація. Стиль ретро, звісно не позбавлений чарівності, але де, скажіть, будь ласка, ту саму комбінацію зараз придбати? Одну на півтора роки.
Чоловіки! Якщо дружина вже догризає вашу голову репліками на кшталт “купи шубу, а то заберем маму до нас”, сміливо тицьніть їй в очі примірник вищезгаданої Постанови, де словосполучення “шуба жіноча” не значиться. Пальто, одне на вісім років є, плащ є, а от в шубах наші жінки ходити не хочуть. “GREEN PEACE” зрадів би, якби знав. Можлива з боку дружини контратака з вимогою купити чоботи, підкріплена наївною мотивацією, ніби старим уже третій рік пішов, не пройде! Ви уже озброєні знаннями, а тому відповідайте, що українська жінка зимове взуття носить по п’ять років поспіль. Як мінімум.
Що ж казати пенсіонерам, тобто тим з наших близьких, які здоров’я і сили, а хто і заощадження з квартирами, віддали нам, — невідомо. За даними Постанови, їсти вони майже не хочуть, а одного костюма їм вистачає на вісім років. На два роки переживе костюм краватка до нього. Про ліки, кількість надання якісних (а відтак і платних) медичних послуг не йдеться взагалі. Натомість пенсіонерам пропонується частіше ходити до культурних та загальноосвітніх закладів нарівні з усіма іншими. Раз на місяць. Щоправда, які саме з них сьогодні є доступними для цієї категорії населення, у Постанові таємничо замовчується.
