Невигадана історія кошика
Урядовці стверджують, що до споживчого кошика включаються науково обµрунтовані, збалансовані за потребою стандартні набори товарів і послуг, засновані на мінімальних нормах і нормативах споживання. А лiкарi-дiєтологи констатують, що лише для повноцiнного харчування на одну особу потрiбно щомiсяця як мiнiмум 300 грн. Тож, якщо родина складається з чотирьох осiб, сiмейний гаманець має спустошуватись на 1200 грн. лише на харчування. Водночас Держкомстат визначив, що вартiсть споживчого кошика нинi становить 90 грн. Цікаве співвідношення, чи не так?
Вміст споживчого кошика був затверджений ще 1992 року, коли українці були більш-менш ситими й відносно багатими. У нього тоді поклали науково обµрунтоване харчування, можливість оновлювати гардероб, навіть передбачили витрати на подорожі… За сучасними розцінками набір того кошика обчислюється в 550 гривень.
Відтоді кошик не переглядався. Хоча складається враження, що не переглядався він ще з середини 1970-х років. У 1994-му уряд законсервував цей соціальний норматив.
Взагалі, асортимент продуктів у ньому не надто великий — 41 найменування. Це менше, ніж видів сиру в сільському магазині в Голландії. Однак і стількох продуктів для фізичного виживання забагато. Тому що у споживчому кошику більшості — хліб та картопля. І запихуємо ми їх у свої шлунки щодня, і зовсім не запрограмовані 300 грамів на день. У цій ситуації можна втішитися думкою, що кілокалорій у такому харчуванні значно більше, аніж у запропонованому мінімумі у 2790 ккал.
Нову версію споживчого кошика практично скалькували зі старого. Набір продуктів у новому тисячолітті практично аналогічний, а номінацію непродовольчих товарів і послуг представники профспілок трохи “почистили”: істотно урізали духовні й культурні потреби. У розрахунки споживчих мінімумів 1992 року входили відвідання театрів, кіно. У нинішньому ж варіанті задеклароване одне відвідання якогось культурного заходу на рік…
І поки влада регулює прожитковий мiнiмум, населення вирiшує питання, як звести кiнцi з кiнцями вiдповiдно до теперiшнього рiвня зарплат, пенсiй i вартостi споживчого кошика. “… Із 85 грн. пенсiї 35 я плачу за квартиру та телефон. На решту грошей я можу собi в день дозволити лише молоко i батон. Такi товари як олiя, масло, м’ясо стають недоступними. Я вже мовчу про пральний порошок та iншi предмети гiгiєни,” — бідкається пенсiонерка.
Цифри та факти
Прожитковий рівень на Рівненщині нижчий за загальноукраїнський показник майже на сто гривень. Якщо ще на початку року він тримався на рівні, затвердженому Верховною Радою — 324 гривні, то влітку впав до 274.
Зниження прожиткового мінімуму заступник начальника обласного управління економіки Валентина Корнійчук пов’язала із сезонним зниженням цін на основну групу продуктів. Зараз на розгляді Верховної Ради знаходиться проект прожиткового мінімуму на наступний рік, і яким він буде для Рівненщини залежить від середньостатистичного рівня цін по області.
На наступний рік уряд пропонує затвердити прожитковий мінімум на одну особу 361,47 гривні на місяць, для дітей до 6 років — 320,79 грн. на місяць, від 6 до 18 — 403,02 грн. на місяць, для осіб, які втратили працездатність, 282,84 гривень. Зауважу, мінімальну зарплату пропонується залишити на попередньому рівні — 165 гривень. Хоча згідно з чинним законодавством, до рівня прожиткового мінімуму мають підтягнути мінімальну зарплату й пенсію. А за розрахунками фахівців, за нинішніх темпів інфляції і зростання ВВП це станеться в кращому випадку десь ближче до 2025 року.
За даними всеукраїнського моніторингу, лише 26,7 відсотка громадян мають на прожиття більше долара на добу — і це люди, яких можна визнати за відносно благополучних. Решту так назвати не можна. З другого боку, до категорії бідних можна віднести тих, кому вистачає лише на продукти харчування. Їх у нас 62 відсотки. І частина цієї більшості досить близько знайома з голодом.
За висновками Міністерства праці та соціальної політики 26,7% населення України відноситься до категорії бідних, 14,7% — до жебраків. Третина опитаних українців заявила, що середньоподушні доходи не перевищують у сім’ї 100 гривень на місяць.
