– Скільки часу ти займаєшся громадською діяльністю?
– Останні 4-5 років.
– Завжди був активістом?
– Та ні. У школі не привертав багато уваги. Вже в училищі почав займатись КВНом. Ще пізняше, в університеті, став керівником Молодіжного експериментального театру Рівного (МЕТР).
– Ти ставив постановки?
– Так сталося, що я дещо змінив МЕТР, оскільки організація почала більше займатись відкриттям виставок, влаштовувала літературні вечори, різні фестивалі, а театр відійшов на задній план.
– Ти і зараз керуєш МЕТРом?
– Так. Це був мій початок. Сьогодні я займаюсь Клубом україської елітарної молоді (КУЕМ) та Молодіжною платформою Яскраво, шукаю ідеї для ВечірК. Я став учаником КУЕМ, коли організація вже існувала. Пізніше мене надихнула ідея створення власної громадської організації, тому з’явилась Яскраво. Сьогодні, незважаючи на те, що я працюю на приватному підприємстві, позиціоную себе як громадський діяч.
– Чим відрізняється КУЕМ та Яскраво?
– КУЕМ створена для виховання патріотично налаштованих людей. Багато постулатів, які діяли колись, сьогодні вже не актуальні, тому статут не зовсім відповідає дійсності. Яскраво ж змінюється разом зі змінами та потребами суспільства.
– Покладаєтесь лише на власні сили чи співпрацюєте з іншими громадськими організаціями?
– Звичайно, співпрацюємо з іншими громадськими організаціями та окремими людьми, які поділяють наші інтереси та цікавляться проектами.
– Як виник ВечірК?
– ВечірК створений спільними силами організацій Яскраво та КУЕМ. Цього року ВечірК виповнилось 6 років. Кожен рік вносить свої зміни. Загалом, ВечірК – це альтернативне середовище для спілкування. Де робиться акцент на культурний відпочинок, майстер-класи. Тут поєднуються насолода та можливість бачити “таких як я”. Організація працює з молоддю та задля її всебічного розвитку.
– Звідки черпаєте ідеї?
– Ідеї для вечорів позичаємо у більш розвинених міст. Переймаємо досвід від закордонних проектів. Поки що організовуємо зустрічі на всеукраїнському рівні, але невдовзі плануємо вийти на міжнародний рівень та запрошувати гостей з-за кордону, аби вони ділились власним досвідом успіху.
– Вже запрошували закордонних гостей?
– Так. Одного разу на зустріч приїздив Василь Тарас із США. Це професор, який родом з Рівного. Він розповідав про те, як пристосуватись до життя у штатах та як можна навчатись за кордоном.
– Були випадки, коли люди відмовлялись приходити та розповідати історії своїх перемог?
– Зазвичай погоджуються всі. Відомі особистості чи високопосадовці радо спілкуються з молоддю. Єдина проблема та, що іноді зустріч не вдається організувати через графік роботи та зайнятість гостя. Багато хто і після зустрічі продовжує активно співпрацювати з організацією та допомагати в проектах, коли це необхідно. Дехто й сам долучається до організації, адже хоче щось організовувати.
– Зустрічі відвідує одна й та сама молодь?
– Зараз зустрічі відвідує приблизно 70-80 людей. Аудиторія постійно змінюється, з’являються нові обличчя та завжди є певне коло людей, котрі постійно беруть участь. Останнім часом відвідуваність та й взагалі активна участь молоді в різних проектах значно знизилась, відчувається якесь розчарування в тому, що вони роблять та чим займаються. Можливо, виникла певна недовіра до такого роду проектів. Хотілося б, щоб люди більше переймалися соціальними та державними проблемами, брали активну участь у житті країни та в першу чергу свого міста, адже молодь – це рушійна сила.
