Історія капітана поліції з Рівненщини на псевдо «Циган» — це приклад того, як людина мирної професії стає незламним воїном у найважчі часи для своєї країни. Пройшовши через пекло Торецького напрямку, він повернувся додому з найціннішою нагородою — врятованими життями своїх друзів.
Як розповідають у поліції Рівненщини, капітан із 20-річним стажем не зміг залишатися в тилу, коли країна опинилася у вогні. До великої війни він стежив за дотриманням прав людини у стінах ізолятора, а потім понад місяць тримав бойову позицію там, де саме право на життя щохвилини піддавалося сумніву. Його шлях проліг через північні кордони прямо в розпечений Торецький напрямок, де кожен вихід на позицію міг стати останнім.
Читайте також: Військовий із Рівненщини, який будує фортифікації, зустрічає 60 день народження на фронті
Виживання на межі
Там, на Донеччині, поняття комфорту стерлося вщент. Війна навчила цінувати кожну краплю води: «Циган» пригадує, як разом із хлопцями ділили один стакан на чотирьох або пили каламутну річкову воду. Харчувалися сухою «Мівіною», але справжньою поживою була підтримка того, хто стояв поруч у бліндажі.
Найдовша варта нашого земляка тривала 41 добу. Це були дні під безперервним «дощем» із ворожих дронів, де час вимірювався не годинами, а кількістю відбитих атак.
Милиця з антени та вихід крізь міни
Один із виходів став справжнім іспитом на винахідливість. Коли побратим «Мастер» підірвався на міні, «Циган» та ще один боєць «Пупс» не залишили друга в біді. Вони змайстрували йому саморобну милицю з того, що було під руками — старої антени та лопати.
Це було випробування волі: шлях у півтора кілометра вони долали пів доби. Поранений, виснажені, під прицілом ворога, вони несли товариша на руках там, де машина не змогла проїхати.
Останній бій та шлях до реабілітації
Своє поранення «Циган» отримав під час чергової евакуації. Коли вони разом зі «Спайсом» вантажили тяжкопоранених «Барса» та «Писанку» на евакуаційну платформу, просто за спиною розірвався дрон-камікадзе. Уламки посікли спину й руки, але головне було зроблено — друзів відправили в тил.
Сьогодні «Циган» вдома. За кожне врятоване життя він отримав почесну нагороду від ЗСУ. Поруч — дружина та діти, які були його головним оберегом у найважчі хвилини.
Мужність таких людей, як наш капітан, сьогодні є фундаментом безпеки всієї Рівненщини. Голова ОДА Олександр Коваль та очільник облради Андрій Карауш неодноразово наголошували: підтримка таких героїв та їхніх родин — це обов’язок кожного з нас.
«Циган» мріє лише про одне — щоб війна закінчилася. І щоб фронт назавжди залишився лише в його розповідях, а не в житті майбутніх поколінь.
Читайте також: На Рівненщині бійці КОРДу вшанували пам’ять полеглого побратима
