Її картини прикрашають стіни робочого кабінету й викликають щире захоплення тих, хто їх побачить. А все через те, що вони вишиті з любов’ю та душею.
— Вишивати захотілося у 2004 році. Тоді я була вдруге вагітна дівчатками-близнятами. І відкрила в собі це бажання, — пригадує пані Олена. — Я взяла собі одразу дуже непросту роботу, яка називалася “Ґанок”. Складність її полягала у тому, що малюнок був дрібним, складався з багатьох кольорів та відтінків. Але для мене це стало відкриттям самої себе.
Сьогодні вишивка для Олени Гандзюк — це психологічний релакс, адже робота вимагає точних розрахунків, логічного мислення. А коли рахуєш, то відключаєшся від тих проблем, що назбиралися за день.
— А ще це робота, від якої отримуєш естетичну насолоду. Ти бачиш результат твоєї роботи — гарні та унікальні картини, — ділиться майстриня.
Вишивати картини з депресивними кольорами майстриня не любить. Наприклад, картинку, на якій було зображено старе місто Львів, вишивала без особливого натхнення. Сірі, зелені, коричневі кольори якось гнітили. Натомість квіти — її палка пристрасть.
Свої вишивки Олена Гандзюк надзвичайно любить. Жінці неодноразово пропонували продати роботи, але вона не погоджувалася.
— У них — моя душа, — каже майстриня. — Вишиваю заради самого процесу вишивання. Я добре запам’ятала слова своєї бабусі, коли їй сказали, що вона багато вишиває, та відповіла: “Ти не розумієш: вишивка до мене розмовляє”. Тепер я й сама розумію та відчуваю магічну силу вишивки, — ділиться Олена Гандзюк.
Дізнатися більше про Олену Гандзюк та побачити більше її робіт можна у проекті “Handmade по-рівненськи”
До теми:
Вагітні знають, у чому секрет справжнього щастя
Рівненська візажистка стала лауреатом Міжнародного фестивалю краси у Санкт-Петербурзі
Рівненський художник Дмитро Личак бореться за 50 тисяч на арт-проект
