Багато років “Волинь” була друкованим органом обласної організації УНП. Після загибелі її багаторічного лідера Василя Червонія у липні минулого року, в обласній парторганізації почався поступовий “розкол”. Він нещодавно вилився у вихід із партії кількох її давніх членів та заявами про погром у редакції.
Про обставини інциденту OGO.ua розповіли сторони конфлікту.
Сергій Степанишин,
головний редактор часопису “Волинь”:
– 30 серпня за 15 хвилин до дев’ятої я прийшов до редакції і побачив, що двері були відчинені. У приміщенні знаходилися сторонні люди, які ніяк не причетні до редакційного колективу. У кабінеті знаходилися: директор Рівненського обласного драмтеатру Володимир Петрів, депутат облради Степан Жданюк, голова Управи РОО УНП Петро Поліщук та особа на прізвище Фінгер. Коли я прийшов, все ламалося та нищилося, а трьох комп’ютерів вже не було. Я викликав наряд міліції, який у протоколі зафіксував цей інцидент. Наразі нам віддали техніку, проте один комп’ютер і досі знаходиться у кабінеті Світлани Ніколіної. Вона нібито ні при чому, бо у той час знаходилася у Києві. Проте, на мою думку, це робилося з її відома. Головним мотивом цього вчинку я вважаю недопущення випуску газети “Волинь” та повне знищення газети як такої. Ми зазнали як моральних, так і матеріальних збитків, які на даний момент важко підрахувати. Для того, аби налагодити мережу, нам довелося викликати спеціаліста з Києва. До того ж, ми не знаємо, в якому стані знаходяться повернуті комп’ютери і чи не знищена та інформація, яка знаходилася на них. Ті, хто це вчинив, зробили вкрай непорядно. Мушу сказати, що есесівці Еріка Коха, які свого часу вчинили погром “Волині”, не опустилися до такого рівня.
Сергій Олексіюк,
кошовий отаман підрозділу українського козацтва “Волинська січ” (офіційний засновник “Волині”):
– Цей інцидент завдав величезних збитків нашій редакції. Ми були просто змушені повідомити про цей інцидент не тільки рівненські, а й всеукраїнські ЗМІ. Того ранку в розгромленій редакцій я побачив відомих і невідомих мені осіб. Головний редактор Сергій Степанишин вимагав повернути редакційне майно та погрожував викликати міліцію. Саме правоохоронці повернули майно редакції, яке знаходилося в приймальній Світлани Ніколіної.
Нещодавно газета “Волинь” дещо змінила редакційну політику. Для того, аби розширити аудиторію, газета стала публікувати політичні ідеї різних політичних партій, а не однієї, як це було раніше. Саме цей факт, на думку Сергія Олексіюка та головного редактора, міг спричинити цей погром:
– Ми поставили собі ціль — працювати на патріотів України, за українську ідею. Сьогодні ми не робимо ставку на одну політичну силу.
Світлана Ніколіна,
голова Рівненської обласної організації УНП:
– Учора з’явилися повідомлення з приводу так званого погрому газети “Волинь”. До 2007 року він був часописом УНП і був зареєстрований як друкований орган партії. У 2007 році, виходячи з багатьох міркувань, у тому числі й фінансових (бо були судові позови до газети), було вирішено перереєструвати газету на Українське козацтво “Волинська січ”. Тоді обидві організації очолював Василь Червоній, тож проблем не виникало. Минулого року він трагічно загинув, після його смерті та обрання мене головою обласної організації УНП нам було чітко сказано, що газета не має відношення до партії, “забудьте про “Волинь”. Упродовж півроку ми ще якось намагалися друкувати наші матеріали, інколи це було непросто. Згодом була навіть заборона на згадку про партію в виданні. “Волинь” перетворилася в приватну газету кількох осіб та працювала на їхній піар. Ми не вважали це правильним, але не хотіли оприлюднювати якісь заяви з цього приводу, бо це не робить нікому честі.
Так сталося, що комп’ютерний центр газети знаходився у приміщенні яке орендує УНП. На початку серпня ми зустрілися з кошовим отаманом “Волинської січі” Сергієм Олексіюком та попередили його, що плануємо зайняти своє приміщення. Це пов’язано ще й з системою електропостачання, адже нам потрібно мати кабінети підряд, щоб зробити свій лічильник. Олексіюк не заперечував, але попросив перенести переїзд на кінець місяця. Ми погодилися в п’ятницю, 27 серпня, поспілкувалися з Олексіюком, але він сказав що переїзду не буде. Ми попередили що таки мусимо перейти в свої кімнати. Що ми й зробили. При цьому ніяке майно “Волині” не було винесене. Тому заяви, про погром газети “Волинь”, який нібито відбувся 30 серпня, – неправда. Бо в понеділок не відбувалося нічого. Під час переїзду в кабінеті не було ні Петріва, ні Жданюка. Все майно газети передали редакції, на чуже ми не претендуємо, на відміну від декого.
Зараз ми знаходимося у своїх приміщеннях, “Волинь” – у приміщеннях, які орендує “Волинська січ”. Бажання декого зробити скандал з нічого – це чиста політика. Майнові скандали – це діло десяте, насправді це – чиста політика та спроба знищення УНП в області.
Два наступні місяці газета “Волинь” використовуватиметься з єдиною метою: паплюження УНП. Ми порадилися з колегами та вирішили: сьогодні це перша та остання прес-конференція. Ми не коментуватимемо публікації у “Волині” чи висловлювання наших колишніх однопартійців. Не опустимося до рівня дрібних розборок. Це гидко і підло. Ми будемо відстоювати українську справу, працювати над тим, аби відбулися громадські слухання з приводу добудови ХАЕС, щоб не був споруджений Російський культурний центр у Рівному, щоб у ради всіх рівнів прийшла хоча б якась частка патріотів, яка відстоюватиме українську позицію.
