Закон про нього ще не прийнятий, але вже змусив політиків похвилюватися. Адже через зміну фракції, у списку якої був обраний, перебіжчик може позбутися свого мандату, а відтак і зручного крісла у раді.
Для Рівненщині перебіжки між фракціями — явище поки що незвичне. Із відомих місцевих політиків, які змінили фракційну прописку, можна згадати депутата облради Анатолія КАМІНСЬКОГО. На початку грудня 2006 року він залишив “народників”, які й привели його в облраду, та перейшов до лав Партії регіонів. Завдяки такому маневру “регіонали” отримали власну фракцію у раді, адже для її створення їм не вистачало якраз одного депутата (досі їх було лише четверо). Більше того, колишній “народник” Анатолій Камінський очолив новостворену фракцію Партії регіонів.
Перехід цей не супроводжувався скандалами чи гучними заявами. Можливо, в основі перебазування стоїть спорідненість програм названих вище політичних сил? Сам же пан Анатолій не чекає від своїх колишніх однопартійців підступів чи, тим паче, відкликання та позбавлення місця в раді. Аргументує це не лише тим, що зберіг гарні стосунки з колишніми політичними побратимами, а й буквою закону:
— Україна — держава правова, тому й діяти слід за законом. А основний закон держави — Конституція, зокрема, її стаття 58, говорить про те, що закон не має зворотної дії. Якби цей закон діяв на час складання виборчих списків, там були б зовсім інші прізвища. З часом позиція людини, її світогляд змінюються, тому зміна політичних уподобань чи партії — це нормально.
Не бачить жодного криміналу в зміні фракції й лідер обласної організації Народної партії Микола ШЕРШУН. Він і справді не має претензій до свого колишнього однопартійця Анатолія Камінського. Більше того, Микола Шершун вважає, що імперативний мандат не є демократичною нормою.
— Ставлюся до цього поняття негативно. Це якесь кріпосне право. Можливо, така норма й допоможе стримати певну кількість депутатів від міжфракційних переходів. Окремим партіям це може у чомусь і допомогти. Однак навряд чи стане ефективним методом втримання людей у межах однієї політичної сили, — наголосив Микола Шершун.
Чому “зраджені партійці” зовсім неагресивно налаштовані, можна тільки здогадуватися. Хіба що кожен прикинув собі: хто зна, чи не доведеться й мені колись теплішого місця пошукати, тоді й згадають, яким був добриим та поблажливим і не будуть мстити, не порушать питання про позбавлення депутатського хліба. Щось схоже на кругову депутатську поруку, вам не здається?
Тим часом, наприклад, у Київській міськраді перебіжчики вже почали повертатися до своїх попередніх гнізд. Зокрема, кілька депутатів, які раніше входили до фракції БЮТ та змінили її, увійшовши до більшості, яка підтримує міського голову Леоніда Черновецького, вирішили повернутися. Навіть вже написали заяви. І тепер керівник столиці ризикує залишитися в меншості без необхідної підтримки депутатів. Деякі аналітики вже говорять про можливість дострокових виборів до столичної міськради.
